Psalms 38

Псалом Давидів. На пам'ятку.

canticum David in commemoratione Domine ne in ira tua arguas me neque in furore tuo corripias me

Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

quia sagittae tuae infixae sunt mihi et tetigit me manus tua

бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...

non est sanitas in carne mea a facie indignationis tuae non est pax ossibus meis a facie peccati mei

Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

quia iniquitates meae transierunt caput meum quasi onus grave adgravatae sunt super me

бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,

conputruerunt et tabuerunt cicatrices meae a facie insipientiae meae

смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...

adflictus sum et incurvatus nimis tota die maerens ambulabam

Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,

quia lumbi mei repleti sunt ignominia et non est sanitas in carne mea

бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...

evigilavi et adflictus sum nimis rugiebam a gemitu cordis mei

Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...

Domine in conspectu tuo omne desiderium meum et gemitus meus a te non est absconditus

Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

cor meum fluctuabat dereliquit me fortitudo mea et lux oculorum meorum etiam ipsa non est mecum

Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...

cari mei et amici mei quasi contra lepram meam steterunt et vicini mei longe steterunt

Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...

et inruebant quaerentes animam meam et investigantes mala mihi loquebantur insidias et dolos tota die meditabantur

Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

ego autem quasi surdus non audiebam et quasi mutus non aperiebam os meum

А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...

et eram quasi homo non audiens nec habens in ore suo redargutiones

і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,

te enim Domine expectabam tu exaudies Domine Deus meus

бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!

quia dixi ne forte insultent mihi et cum vacillaverint pedes mei super me magnificentur

Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!

quia ego ad plagas paratus et dolor meus contra me est semper

Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

quia iniquitatem meam adnuntio sollicitus ero pro peccato meo

бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!

inimici autem mei viventes confortati sunt et multiplicati sunt odientes me mendaciter

А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...

et qui reddunt malum pro bono adversabantur mihi quia sequebar bonum

Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...

ne derelinquas me Domine Deus meus ne elongeris a me

Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!

festina in auxilium meum Domine salutis meae