Psalms 39

Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів.

pro victoria Idithun canticum David dixi custodiam vias meas ne peccem in lingua mea custodiam os meum silentio donec est impius contra me

Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.

obmutui silentio tacui de bono et dolor meus conturbatus est

Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.

incaluit cor meum in medio mei in meditatione mea incensus sum igni

Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:

locutus sum lingua mea ostende mihi Domine finem meum et mensuram dierum meorum quae sit ut sciam quid mihi desit

Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!

ecce breves posuisti dies meos et vita mea quasi non sit in conspectu tuo omnia enim vanitas omnis homo stans semper

Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.

tantum in imagine ambulat homo tantum frustra turbatur congregat et ignorat cui dimittat ea

У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!

nunc ergo quid expecto Domine praestolatio mea tu es

А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!

ab omnibus iniquitatibus meis libera me obprobrium stulto ne ponas me

Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!

obmutui non aperiam os meum quia tu fecisti

Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,

tolle a me plagas tuas

забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...

a contentione manus tuae ego consumptus sum in increpationibus pro iniquitate corripuisti virum et posuisti quasi tineam desiderabilia eius verumtamen vanitas omnis homo semper

Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.

audi orationem meam Domine et clamorem meum exaudi ad lacrimam meam ne obsurdescas quia advena ego sum apud te et peregrinus sicut omnes patres mei

Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі! Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!

parce mihi ut rideam antequam vadam et non subsistam