Matthew 14

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

in illo tempore audiit Herodes tetrarcha famam Iesu

і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

et ait pueris suis hic est Iohannes Baptista ipse surrexit a mortuis et ideo virtutes inoperantur in eo

Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

Herodes enim tenuit Iohannem et alligavit eum et posuit in carcere propter Herodiadem uxorem fratris sui

Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

dicebat enim illi Iohannes non licet tibi habere eam

І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

et volens illum occidere timuit populum quia sicut prophetam eum habebant

А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

die autem natalis Herodis saltavit filia Herodiadis in medio et placuit Herodi

Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

unde cum iuramento pollicitus est ei dare quodcumque postulasset ab eo

А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

at illa praemonita a matre sua da mihi inquit hic in disco caput Iohannis Baptistae

І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

et contristatus est rex propter iuramentum autem et eos qui pariter recumbebant iussit dari

І послав стяти Івана в в'язниці.

misitque et decollavit Iohannem in carcere

І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

et adlatum est caput eius in disco et datum est puellae et tulit matri suae

А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

et accedentes discipuli eius tulerunt corpus et sepelierunt illud et venientes nuntiaverunt Iesu

Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

quod cum audisset Iesus secessit inde in navicula in locum desertum seorsum et cum audissent turbae secutae sunt eum pedestres de civitatibus

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

et exiens vidit turbam multam et misertus est eius et curavit languidos eorum

А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

vespere autem facto accesserunt ad eum discipuli eius dicentes desertus est locus et hora iam praeteriit dimitte turbas ut euntes in castella emant sibi escas

А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

Iesus autem dixit eis non habent necesse ire date illis vos manducare

Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

responderunt ei non habemus hic nisi quinque panes et duos pisces

А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

qui ait eis adferte illos mihi huc

І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

et cum iussisset turbam discumbere supra faenum acceptis quinque panibus et duobus piscibus aspiciens in caelum benedixit et fregit et dedit discipulis panes discipuli autem turbis

І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

et manducaverunt omnes et saturati sunt et tulerunt reliquias duodecim cofinos fragmentorum plenos

Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

manducantium autem fuit numerus quinque milia virorum exceptis mulieribus et parvulis

І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

et statim iussit discipulos ascendere in navicula et praecedere eum trans fretum donec dimitteret turbas

Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

et dimissa turba ascendit in montem solus orare vespere autem facto solus erat ibi

А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

navicula autem in medio mari iactabatur fluctibus erat enim contrarius ventus

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

quarta autem vigilia noctis venit ad eos ambulans supra mare

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

et videntes eum supra mare ambulantem turbati sunt dicentes quia fantasma est et prae timore clamaverunt

А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

statimque Iesus locutus est eis dicens habete fiduciam ego sum nolite timere

Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

respondens autem Petrus dixit Domine si tu es iube me venire ad te super aquas

А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

at ipse ait veni et descendens Petrus de navicula ambulabat super aquam ut veniret ad Iesum

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

videns vero ventum validum timuit et cum coepisset mergi clamavit dicens Domine salvum me fac

І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

et continuo Iesus extendens manum adprehendit eum et ait illi modicae fidei quare dubitasti

Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

et cum ascendissent in naviculam cessavit ventus

А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

qui autem in navicula erant venerunt et adoraverunt eum dicentes vere Filius Dei es

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

et cum transfretassent venerunt in terram Gennesar

А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

et cum cognovissent eum viri loci illius miserunt in universam regionem illam et obtulerunt ei omnes male habentes

І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.

et rogabant eum ut vel fimbriam vestimenti eius tangerent et quicumque tetigerunt salvi facti sunt