Mark 6

І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його.

et egressus inde abiit in patriam suam et sequebantur illum discipuli sui

Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?

et facto sabbato coepit in synagoga docere et multi audientes admirabantur in doctrina eius dicentes unde huic haec omnia et quae est sapientia quae data est illi et virtutes tales quae per manus eius efficiuntur

Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним...

nonne iste est faber filius Mariae frater Iacobi et Ioseph et Iudae et Simonis nonne et sorores eius hic nobiscum sunt et scandalizabantur in illo

А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм.

et dicebat eis Iesus quia non est propheta sine honore nisi in patria sua et in cognatione sua et in domo sua

І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив.

et non poterat ibi virtutem ullam facere nisi paucos infirmos inpositis manibus curavit

І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав.

et mirabatur propter incredulitatem eorum

І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами.

et circumibat castella in circuitu docens et convocavit duodecim et coepit eos mittere binos et dabat illis potestatem spirituum inmundorum

І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес,

et praecepit eis ne quid tollerent in via nisi virgam tantum non peram non panem neque in zona aes

а ходити в сандалях, і двох убрань не носити.

sed calciatos sandaliis et ne induerentur duabus tunicis

І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти.

et dicebat eis quocumque introieritis in domum illic manete donec exeatis inde

А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому!

et quicumque non receperint vos nec audierint vos exeuntes inde excutite pulverem de pedibus vestris in testimonium illis

І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися.

et exeuntes praedicabant ut paenitentiam agerent

І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли.

et daemonia multa eiciebant et unguebant oleo multos aegrotos et sanabant

І прочув про Ісуса цар Ірод, бо ім'я Його стало загально відоме, і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому творяться чуда від нього.

et audivit Herodes rex manifestum enim factum est nomen eius et dicebat quia Iohannes Baptista resurrexit a mortuis et propterea inoperantur virtutes in illo

Інші впевняли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.

alii autem dicebant quia Helias est alii vero dicebant propheta est quasi unus ex prophetis

А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес!

quo audito Herodes ait quem ego decollavi Iohannem hic a mortuis resurrexit

Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею.

ipse enim Herodes misit ac tenuit Iohannem et vinxit eum in carcere propter Herodiadem uxorem Philippi fratris sui quia duxerat eam

Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!

dicebat enim Iohannes Herodi non licet tibi habere uxorem fratris tui

А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.

Herodias autem insidiabatur illi et volebat occidere eum nec poterat

Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.

Herodes enim metuebat Iohannem sciens eum virum iustum et sanctum et custodiebat eum et audito eo multa faciebat et libenter eum audiebat

Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині,

et cum dies oportunus accidisset Herodes natalis sui cenam fecit principibus et tribunis et primis Galilaeae

і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!

cumque introisset filia ipsius Herodiadis et saltasset et placuisset Herodi simulque recumbentibus rex ait puellae pete a me quod vis et dabo tibi

І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!

et iuravit illi quia quicquid petieris dabo tibi licet dimidium regni mei

Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...

quae cum exisset dixit matri suae quid petam et illa dixit caput Iohannis Baptistae

І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!

cumque introisset statim cum festinatione ad regem petivit dicens volo ut protinus des mihi in disco caput Iohannis Baptistae

І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.

et contristatus rex propter iusiurandum et propter simul recumbentes noluit eam contristare

І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.

sed misso speculatore praecepit adferri caput eius in disco et decollavit eum in carcere

І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...

et adtulit caput eius in disco et dedit illud puellae et puella dedit matri suae

А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.

quo audito discipuli eius venerunt et tulerunt corpus eius et posuerunt illud in monumento

І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.

et convenientes apostoli ad Iesum renuntiaverunt illi omnia quae egerant et docuerant

І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.

et ait illis venite seorsum in desertum locum et requiescite pusillum erant enim qui veniebant et rediebant multi et nec manducandi spatium habebant

І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного.

et ascendentes in navi abierunt in desertum locum seorsum

І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили.

et viderunt eos abeuntes et cognoverunt multi et pedestre et de omnibus civitatibus concurrerunt illuc et praevenerunt eos

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати.

et exiens vidit multam turbam Iesus et misertus est super eos quia erant sicut oves non habentes pastorem et coepit docere illos multa

І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня.

et cum iam hora multa fieret accesserunt discipuli eius dicentes desertus est locus hic et iam hora praeterivit

Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти.

dimitte illos ut euntes in proximas villas et vicos emant sibi cibos quos manducent

А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?

et respondens ait illis date illis manducare et dixerunt ei euntes emamus denariis ducentis panes et dabimus eis manducare

А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі.

et dicit eis quot panes habetis ite et videte et cum cognovissent dicunt quinque et duos pisces

І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.

et praecepit illis ut accumbere facerent omnes secundum contubernia super viride faenum

І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.

et discubuerunt in partes per centenos et per quinquagenos

І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.

et acceptis quinque panibus et duobus piscibus intuens in caelum benedixit et fregit panes et dedit discipulis suis ut ponerent ante eos et duos pisces divisit omnibus

І всі їли й наїлися!

et manducaverunt omnes et saturati sunt

А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.

et sustulerunt reliquias fragmentorum duodecim cofinos plenos et de piscibus

А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!

erant autem qui manducaverunt quinque milia virorum

І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.

et statim coegit discipulos suos ascendere navem ut praecederent eum trans fretum ad Bethsaidam dum ipse dimitteret populum

І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.

et cum dimisisset eos abiit in montem orare

А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.

et cum sero esset erat navis in medio mari et ipse solus in terra

Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.

et videns eos laborantes in remigando erat enim ventus contrarius eis et circa quartam vigiliam noctis venit ad eos ambulans super mare et volebat praeterire eos

А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати,

at illi ut viderunt eum ambulantem super mare putaverunt fantasma esse et exclamaverunt

бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь!

omnes enim eum viderunt et conturbati sunt et statim locutus est cum eis et dixit illis confidite ego sum nolite timere

І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі,

et ascendit ad illos in navem et cessavit ventus et plus magis intra se stupebant

бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе.

non enim intellexerant de panibus erat enim cor illorum obcaecatum

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили.

et cum transfretassent pervenerunt in terram Gennesareth et adplicuerunt

І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його,

cumque egressi essent de navi continuo cognoverunt eum

і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є.

et percurrentes universam regionem illam coeperunt in grabattis eos qui se male habebant circumferre ubi audiebant eum esse

І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений!

et quocumque introibat in vicos vel in villas aut civitates in plateis ponebant infirmos et deprecabantur eum ut vel fimbriam vestimenti eius tangerent et quotquot tangebant eum salvi fiebant