Mark 7

І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули із Єрусалиму,

et conveniunt ad eum Pharisaei et quidam de scribis venientes ab Hierosolymis

і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками нечистими, цебто невмитими.

et cum vidissent quosdam ex discipulis eius communibus manibus id est non lotis manducare panes vituperaverunt

Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи передання старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

Pharisaei enim et omnes Iudaei nisi crebro lavent manus non manducant tenentes traditionem seniorum

а вернувшися з ринку, вони ні їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли, щоб додержувати: миття чаш, і глеків, і мідяного посуду.

et a foro nisi baptizentur non comedunt et alia multa sunt quae tradita sunt illis servare baptismata calicum et urceorum et aeramentorum et lectorum

І запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими?

et interrogant eum Pharisaei et scribae quare discipuli tui non ambulant iuxta traditionem seniorum sed communibus manibus manducant panem

А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене...

at ille respondens dixit eis bene prophetavit Esaias de vobis hypocritis sicut scriptum est populus hic labiis me honorat cor autem eorum longe est a me

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей.

in vanum autem me colunt docentes doctrinas praecepta hominum

Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.

relinquentes enim mandatum Dei tenetis traditionem hominum baptismata urceorum et calicum et alia similia his facitis multa

І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.

et dicebat illis bene irritum facitis praeceptum Dei ut traditionem vestram servetis

Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.

Moses enim dixit honora patrem tuum et matrem tuam et qui maledixerit patri aut matri morte moriatur

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,

vos autem dicitis si dixerit homo patri aut matri corban quod est donum quodcumque ex me tibi profuerit

то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

et ultra non dimittitis eum quicquam facere patri suo aut matri

порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.

rescindentes verbum Dei per traditionem vestram quam tradidistis et similia huiusmodi multa facitis

І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

et advocans iterum turbam dicebat illis audite me omnes et intellegite

Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює.

nihil est extra hominem introiens in eum quod possit eum coinquinare sed quae de homine procedunt illa sunt quae communicant hominem

Коли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає!

si quis habet aures audiendi audiat

А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу.

et cum introisset in domum a turba interrogabant eum discipuli eius parabolam

І Він їм відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, не може опоганити її?

et ait illis sic et vos inprudentes estis non intellegitis quia omne extrinsecus introiens in hominem non potest eum communicare

Бо не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу.

quia non introit in cor eius sed in ventrem et in secessum exit purgans omnes escas

А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.

dicebat autem quoniam quae de homine exeunt illa communicant hominem

Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,

ab intus enim de corde hominum cogitationes malae procedunt adulteria fornicationes homicidia

перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.

furta avaritiae nequitiae dolus inpudicitia oculus malus blasphemia superbia stultitia

Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!

omnia haec mala ab intus procedunt et communicant hominem

І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

et inde surgens abiit in fines Tyri et Sidonis et ingressus domum neminem voluit scire et non potuit latere

Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

mulier enim statim ut audivit de eo cuius habebat filia spiritum inmundum intravit et procidit ad pedes eius

А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб із дочки її демона вигнав.

erat autem mulier gentilis Syrophoenissa genere et rogabat eum ut daemonium eiceret de filia eius

А Він їй сказав: Дай, щоб перше наїлися діти, не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щенятам!

qui dixit illi sine prius saturari filios non est enim bonum sumere panem filiorum et mittere canibus

А вона Йому в відповідь каже: Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок...

at illa respondit et dicit ei utique Domine nam et catelli sub mensa comedunt de micis puerorum

І Він їй сказав: За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки!

et ait illi propter hunc sermonem vade exiit daemonium de filia tua

А коли вона в дім свій вернулась, то знайшла, що дочка на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

et cum abisset domum suam invenit puellam iacentem supra lectum et daemonium exisse

І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя.

et iterum exiens de finibus Tyri venit per Sidonem ad mare Galilaeae inter medios fines Decapoleos

І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

et adducunt ei surdum et mutum et deprecantur eum ut inponat illi manum

І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика.

et adprehendens eum de turba seorsum misit digitos suos in auriculas et expuens tetigit linguam eius

І, на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся!

et suspiciens in caelum ingemuit et ait illi eppheta quod est adaperire

І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно!

et statim apertae sunt aures eius et solutum est vinculum linguae eius et loquebatur recte

А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували.

et praecepit illis ne cui dicerent quanto autem eis praecipiebat tanto magis plus praedicabant

І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!

et eo amplius admirabantur dicentes bene omnia fecit et surdos facit audire et mutos loqui