Proverbs 17

Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Καλητερον ξηρον ψωμιον και ειρηνη μετ αυτου, παρα οικον πληρη θυματων μετα εριδος.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

Ο φρονιμος υπηρετης θελει εξουσιαζει επι υιου αισχυνης και θελει συμμοιρασθη την κληρονομιαν μεταξυ αδελφων.

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

Το χωνευτηριον δοκιμαζει τον αργυρον και η καμινος τον χρυσον, ο δε Κυριος τας καρδιας.

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

Ο κακοποιος υπακουει εις τα ανομα χειλη ο ψευστης διδει ακροασιν εις την κακην γλωσσαν.

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

Οστις περιγελα τον πτωχον, ονειδιζει τον Ποιητην αυτου οστις χαιρει εις συμφορας, δεν θελει μεινει ατιμωρητος.

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Τεκνα τεκνων ειναι ο στεφανος των γεροντων και η δοξα των τεκνων οι πατερες αυτων.

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Χειλη υπεροχης δεν αρμοζουσιν εις τον αφρονα πολυ ολιγωτερον χειλη ψευδους εις τον αρχοντα.

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Το δωρον ειναι ως λιθος πολυτιμος εις τους οφθαλμους του δωροδοκουμενου οπου τουτο εμφανισθη, κατορθονει.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

Οστις κρυπτει παραβασιν, ζητει φιλιαν αλλ οστις επαναλεγει το πραγμα, χωριζει τους στενωτερους φιλους.

На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

Περισσοτερον τυπτει ο ελεγχος τον φρονιμον, παρα εκατον μαστιγωσεις τον αφρονα.

Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

Ο κακος ζητει μονον στασεις δια τουτο αγγελος σκληρος θελει πεμφθη κατ αυτου.

Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Ας απαντηση τον ανθρωπον αρκτος στερηθεισα των τεκνων αυτης και ουχι αφρων εν τη μωρια αυτου.

Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

Οστις αποδιδει κακον αντι καλου, κακον δεν θελει αναχωρησει απο του οικου αυτου.

Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

Οστις αρχιζει φιλονεικιαν, ειναι ως ο εκφραττων υδατα οθεν παυσον απο της φιλονεικιας πριν εξαφθη.

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

Ο δικαιονων τον ασεβη και ο καταδικαζων τον δικαιον, αμφοτεροι ειναι βδελυγμα εις τον Κυριον.

Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

Τι χρησιμευουσι τα χρηματα εις την χειρα του αφρονος, δια να αγοραση σοφιαν, αφου δεν εχει γνωσιν;

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

Εν παντι καιρω αγαπα ο φιλος, και ο αδελφος γενναται δια καιρον αναγκης.

Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

Ανθρωπος ενδεης φρενων διδει χειρα και εγγυαται δια τον φιλον αυτου.

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

Ο αγαπων εριδας αγαπα αμαρτηματα ο υπερυψονων την πυλην αυτου ζητει ολεθρον.

Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

Ο σκολιος την καρδιαν δεν ευρισκει καλον και ο διεστραμμενος την γλωσσαν αυτου πιπτει εις συμφοραν.

Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

Οστις γεννα αφρονα, γεννα αυτον δια λυπην αυτου και ο πατηρ του ανοητου δεν απολαμβανει χαραν.

Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

Η ευφραινομενη καρδια διδει ευεξιαν ως ιατρικον το δε κατατεθλιμμενον πνευμα ξηραινει τα οστα.

Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

Ο ασεβης δεχεται δωρον απο του κολπου, δια να διαστρεψη τας οδους της κρισεως.

З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

Επι του προσωπου του συνετου ειναι σοφια αλλ οι οφθαλμοι του αφρονος βλεπουσιν εις τα ακρα της γης.

Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

Ο αφρων υιος ειναι βαρυθυμια εις τον πατερα αυτου και πικρια εις την γεννησασαν αυτον.

Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Δεν ειναι ποτε καλον να επιβαλληται ποινη εις τον δικαιον, να επιβουλευηται τις τους αρχοντας δια την ευθυτητα αυτων.

Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

Ο κρατων τους λογους αυτου ειναι γνωστικος ο μακροθυμος ανθρωπος ειναι φρονιμος.

І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

Και αυτος ο αφρων, οταν σιωπα λογιζεται σοφος και ο κλειων τα χειλη αυτου, συνετος.