Job 9

9:1

А Йов відповів та й сказав:

Και απεκριθη ο Ιωβ και ειπεν

9:2

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

Αληθως εξευρω οτι ουτως εχει αλλα πως ο ανθρωπος θελει δικαιωθη ενωπιον του Θεου;

9:3

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

Εαν θεληση να διαδικασθη μετ αυτου δεν δυναται να αποκριθη προς αυτον εν εκ χιλιων.

9:4

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Ειναι σοφος την καρδιαν και κραταιος την δυναμιν τις εσκληρυνθη εναντιον αυτου και ευτυχησεν;

9:5

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Αυτος μετακινει τα ορη, και δεν γνωριζουσι τις εστρεψεν αυτα εν τη οργη αυτου.

9:6

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Αυτος σειει την γην απο του τοπου αυτης, και οι στυλοι αυτης σαλευονται.

9:7

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Αυτος προσταζει τον ηλιον, και δεν ανατελλει και κρυπτει υπο σφραγιδα τα αστρα.

9:8

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

Αυτος μονος εκτεινει τους ουρανους και πατει επι τα υψη της θαλασσης.

9:9

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

Αυτος καμνει τον Αρκτουρον, τον Ωριωνα και την Πλειαδα και τα ταμεια του νοτου.

9:10

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

Αυτος καμνει μεγαλεια ανεξιχνιαστα και θαυμασια αναριθμητα.

9:11

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Ιδου, διαβαινει πλησιον μου, και δεν βλεπω αυτον διερχεται, και δεν εννοω αυτον.

9:12

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Ιδου, αφαιρει τις θελει εμποδισει αυτον; τις θελει ειπει προς αυτον, Τι καμνεις;

9:13

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

Εαν ο Θεος δεν συρη την οργην αυτου, οι επηρμενοι βοηθοι καταβαλλονται υποκατω αυτου.

9:14

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

Ποσον ολιγωτερον εγω ηθελον αποκριθη προς αυτον, εκλεγων τους προς αυτον λογους μου;

9:15

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

προς τον οποιον, και αν ημην δικαιος, δεν ηθελον αποκριθη, αλλ ηθελον ζητησει ελεος παρα του Κριτου μου.

9:16

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Εαν κραξω, και μοι αποκριθη, δεν ηθελον πιστευσει οτι εισηκουσε της φωνης μου.

9:17

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Διοτι με κατασυντριβει με ανεμοστροβιλον και πληθυνει τας πληγας μου αναιτιως.

9:18

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

Δεν με αφινει να αναπνευσω, αλλα με χορταζει απο πικριας.

9:19

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Εαν προκηται περι δυναμεως, ιδου, ειναι δυνατος και εαν περι κρισεως, τις θελει μαρτυρησει υπερ εμου;

9:20

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Εαν ηθελον να δικαιωσω εμαυτον, το στομα μου ηθελε με καταδικασει εαν ηθελον ειπει, ειμαι αμεμπτος, ηθελε με αποδειξει διεφθαρμενον.

9:21

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Και αν ημην αμεμπτος, δεν ηθελον φροντισει περι εμαυτου ηθελον καταφρονησει την ζωην μου.

9:22

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Εν τουτο ειναι, δια τουτο ειπα, αυτος αφανιζει τον αμεμπτον και τον ασεβη.

9:23

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

Και αν η μαστιξ αυτου θανατονη ευθυς, γελα ομως εις την δοκιμασιαν των αθωων.

9:24

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

Η γη παρεδοθη εις τας χειρας του ασεβους αυτος σκεπαζει τα προσωπα των κριτων αυτης αν ουχι αυτος, που και τις ειναι;

9:25

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

Αι δε ημεραι μου ειναι ταχυδρομου ταχυτεραι φευγουσι και δεν βλεπουσι καλον.

9:26

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

Παρηλθον ως πλοια σπευδοντα ως αετος πετωμενος επι το θηραμα.

9:27

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

Εαν ειπω, Θελω λησμονησει το παραπονον μου, θελω παραιτησει το πενθος μου και παρηγορηθη

9:28

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

τρομαζω δια πασας τας θλιψεις μου, γνωριζων οτι δεν θελεις με αθωωσει.

9:29

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Ειμαι ασεβης δια τι λοιπον να κοπιαζω εις ματην;

9:30

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

Εαν λουσθω εν υδατι χιονος και επιμελως αποκαθαρισω τας χειρας μου

9:31

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

συ ομως θελεις με βυθισει εις τον βορβορον, ωστε και αυτα μου τα ιματια θελουσι με βδελυττεσθαι.

9:32

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Διοτι δεν ειναι ανθρωπος ως εγω, δια να αποκριθω προς αυτον, και να ελθωμεν εις κρισιν ομου.

9:33

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

Δεν υπαρχει μεσιτης μεταξυ ημων, δια να βαλη την χειρα αυτου επ αμφοτερους ημας.

9:34

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Ας απομακρυνη απ εμου την ραβδον αυτου, και ο φοβος αυτου ας μη με εκπληττη

9:35

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

τοτε θελω λαλησει και δεν θελω φοβηθη αυτον διοτι ουτω δεν ειμαι εν εμαυτω.