John 10

Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.

“Size doğrusunu söyleyeyim, koyun ağılına kapıdan girmeyip başka yoldan giren kişi hırsız ve hayduttur.

А хто входить дверима, той вівцям пастух.

Kapıdan giren ise koyunların çobanıdır.

Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.

Kapıyı bekleyen ona kapıyı açar. Koyunlar çobanın sesini işitirler, o da kendi koyunlarını adlarıyla çağırır ve onları dışarı götürür.

А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

Kendi koyunlarının hepsini dışarı çıkarınca önlerinden gider, koyunlar da onu izler. Çünkü onun sesini tanırlar.

За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.

Bir yabancının peşinden gitmezler, ondan kaçarlar. Çünkü yabancıların sesini tanımazlar.”

Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.

İsa onlara bu örneği anlattıysa da, ne demek istediğini anlamadılar.

І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.

Bunun için İsa yine, “Size doğrusunu söyleyeyim” dedi, “Ben koyunların kapısıyım.

Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

Benden önce gelenlerin hepsi hırsız ve hayduttu, ama koyunlar onları dinlemedi.

Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

Kapı Ben’im. Bir kimse benim aracılığımla içeri girerse kurtulur. Girer, çıkar ve otlak bulur.

Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.

Hırsız ancak çalıp öldürmek ve yok etmek için gelir. Bense insanlar yaşama, bol yaşama sahip olsunlar diye geldim.

Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

Ben iyi çobanım. İyi çoban koyunları uğruna canını verir.

А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

Koyunların çobanı ve sahibi olmayan ücretli adam, kurdun geldiğini görünce koyunları bırakıp kaçar. Kurt da onları kapar ve dağıtır.

А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

Adam kaçar. Çünkü ücretlidir ve koyunlar için kaygı duymaz.

Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

[] Ben iyi çobanım. Benimkileri tanırım. Baba beni tanıdığı, ben de Baba’yı tanıdığım gibi, benimkiler de beni tanır. Ben koyunlarımın uğruna canımı veririm.

Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

[] Ben iyi çobanım. Benimkileri tanırım. Baba beni tanıdığı, ben de Baba’yı tanıdığım gibi, benimkiler de beni tanır. Ben koyunlarımın uğruna canımı veririm.

Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

Bu ağıldan olmayan başka koyunlarım var. Onları da getirmeliyim. Benim sesimi işitecekler ve tek sürü, tek çoban olacak.

Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

Canımı, tekrar geri almak üzere veririm. Bunun için Baba beni sever.

Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

Canımı kimse benden alamaz; ben onu kendiliğimden veririm. Onu vermeye de tekrar geri almaya da yetkim var. Bu buyruğu Babam’dan aldım.”

З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

Bu sözlerden dolayı Yahudiler arasında yine ayrılık doğdu.

І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

Birçoğu, “O’nu cin çarpmış, delidir. Niçin O’nu dinliyorsunuz?” diyordu.

Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

Başkaları ise, “Bunlar, cin çarpmış bir adamın sözleri değil” dediler. “Cin, körlerin gözlerini açabilir mi?”

Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

O sırada Yeruşalim’de Tapınağın Açılışını Anma Bayramı kutlanıyordu. Mevsim kıştı.

А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

İsa tapınağın avlusunda, Süleyman’ın Eyvanı’nda yürüyordu.

Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

Yahudi yetkililer O’nun çevresini sararak, “Bizi daha ne kadar zaman kuşkuda bırakacaksın?” dediler. “Eğer Mesih isen, bize açıkça söyle.”

Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

İsa onlara şu karşılığı verdi: “Size söyledim, ama iman etmiyorsunuz. Babam’ın adıyla yaptığım işler bana tanıklık ediyor.

Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

Ama siz iman etmiyorsunuz. Çünkü benim koyunlarımdan değilsiniz.

Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

Koyunlarım sesimi işitir. Ben onları tanırım, onlar da beni izler.

І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

Onlara sonsuz yaşam veririm; asla mahvolmayacaklar. Onları hiç kimse elimden kapamaz.

Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

Onları bana veren Babam her şeyden üstündür. Onları Baba’nın elinden kapmaya kimsenin gücü yetmez.

Я й Отець Ми одне!

Ben ve Baba biriz.”

Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.

Yahudi yetkililer O’nu taşlamak için yerden yine taş aldılar.

Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?

İsa onlara, “Size Baba’dan kaynaklanan birçok iyi işler gösterdim” dedi. “Bu işlerden hangisi için beni taşlıyorsunuz?”

Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...

[] Şöyle yanıt verdiler: “Seni iyi işlerden ötürü değil, küfrettiğin için taşlıyoruz. İnsan olduğun halde Tanrı olduğunu ileri sürüyorsun.”

Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

[] İsa şu karşılığı verdi: “Yasanızda, ‘Siz ilahlarsınız, dedim’ diye yazılı değil mi?

Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

Tanrı, kendilerine sözünü gönderdiği kimseleri ilahlar diye adlandırır. Kutsal Yazı da geçerliliğini yitirmez.

то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?

Baba beni kendine ayırıp dünyaya gönderdi. Öyleyse ‘Tanrı’nın Oğlu’yum’ dediğim için bana nasıl ‘Küfrediyorsun’ dersiniz?

Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.

Eğer Babam’ın işlerini yapmıyorsam, bana iman etmeyin.

А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!

Ama yapıyorsam, bana iman etmeseniz bile, yaptığım işlere iman edin. Öyle ki, Baba’nın bende, benim de Baba’da olduğumu bilesiniz ve anlayasınız.”

Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.

O’nu yine yakalamaya çalıştılarsa da, ellerinden sıyrılıp kurtuldu.

І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.

[] Tekrar Şeria Irmağı’nın karşı yakasına, Yahya’nın başlangıçta vaftiz ettiği yere gitti ve orada kaldı.

І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.

Birçokları, “Yahya hiç mucize yapmadı, ama bu adam için söylediklerinin hepsi doğru çıktı” diyerek İsa’ya geldiler.

І багато-хто ввірували в Нього там.

Ve orada birçokları O’na iman etti.