Job 19

А Йов відповів та й сказав:

Nang magkagayo'y sumagot si Job, at nagsabi,

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

Hanggang kailan pahihirapan ninyo ang aking kaluluwa, at babagabagin ako ng mga salita?

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

Ng makasangpung ito ay pinulaan ninyo ako: kayo'y hindi nangapapahiya na nangagpapahirap sa akin.

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

At kahima't ako'y magkamali, ang aking kamalian ay maiwan sa aking sarili.

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

Kung tunay na kayo'y magpapakalaki laban sa akin, at ipakikipagtalo laban sa akin ang kakutyaan ko:

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

Talastasin ninyo ngayon na inilugmok ako ng Dios, at inikid ako ng kaniyang silo.

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

Narito, ako'y humihiyaw dahil sa kamalian, nguni't hindi ako dinidinig; ako'y humihiyaw ng tulong, nguni't walang kahatulan.

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

Kaniyang pinadiran ang aking daan upang huwag akong makaraan, at naglagay ng kadiliman sa aking mga landas.

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

Hinubaran niya ako ng aking kaluwalhatian, at inalis ang putong sa aking ulo.

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

Kaniyang inilugmok ako sa bawa't dako, at ako'y nananaw: at ang aking pagasa ay binunot niyang parang punong kahoy.

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

Kaniya rin namang pinapagalab ang kaniyang pagiinit laban sa akin, at ibinilang niya ako sa kaniya na gaya ng isa sa kaniyang mga kaaway,

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

Ang kaniyang mga hukbo ay dumarating na magkakasama, at ipinagpatuloy ang kanilang lakad laban sa akin, at kinubkob ang palibot ng aking tolda.

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

Inilayo niya ang aking mga kapatid sa akin, at ang aking mga kakilala ay pawang nangiba sa akin.

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

Ang aking mga kamaganak ay nangagsilayo, at nilimot ako ng aking mga kasamasamang kaibigan.

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

Silang nagsisitahan sa aking bahay, at ang aking mga lingkod na babae, ay ibinibilang akong manunuluyan; ako'y naging kaiba sa kanilang paningin.

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

Aking tinatawag ang aking lingkod, at hindi ako sinasagot, bagaman sinasamo ko siya ng aking bibig.

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

Ang aking hininga ay iba sa aking asawa, at ang aking pamanhik sa mga anak ng tunay kong ina.

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

Pati ng mga bata ay humahamak sa akin; kung ako'y bumangon, sila'y nangagsasalita ng laban sa akin:

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

Lahat ng aking mahal na kaibigan ay nangayayamot sa akin: at ang aking minamahal ay nagsipihit ng laban sa akin,

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

Ang aking buto ay dumidikit sa aking balat at sa aking laman, at ako'y nakatanan ng sukat sa balat ng aking mga ngipin.

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

Mahabag kayo sa akin, mahabag kayo sa akin, Oh kayong mga kaibigan ko; sapagka't kinilos ako ng kamay ng Dios,

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

Bakit ninyo ako inuusig na gaya ng Dios. At hindi pa kayo nasisiyahan sa akin laman?

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

Oh mangasulat nawa ngayon ang aking mga salita! Oh mangalagda nawa sa isang aklat!

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

Ng isa nawang panulat na bakal at tingga, na mangaukit nawa sa bato magpakailan man!

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

Nguni't talastas ko na manunubos sa akin ay buhay, at siya'y tatayo sa lupa sa kahulihulihan:

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

At pagkatapos na magibang ganito ang aking balat, gayon ma'y makikita ko ang Dios sa aking laman:

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

Siyang makikita ko ng sarili, at mamamasdan ng aking mga mata, at hindi ng iba. Ang aking puso ay natutunaw sa loob ko.

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

Kung inyong sabihin: paanong aming pag-uusigin siya? Dangang ang kadahilanan ay nasusumpungan sa akin;

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

Mangatakot kayo sa tabak: sapagka't ang kapootan ang nagdadala ng mga parusa ng tabak, upang inyong malaman na may kahatulan.