Matthew 15

Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

Härefter kommo fariséer och skriftlärde från Jerusalem till Jesus och sade:

Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

»Varför överträda dina lärjungar de äldstes stadgar? De två ju icke sina händer, när de skola äta.»

А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

Men han svarade och sade till dem: »Varför överträden I själva Guds bud, för edra stadgars skull?

Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

Gud har ju sagt: 'Hedra din fader och din moder' och: 'Den som smädar sin fader eller sin moder, han skall döden dö.'

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

Men I sägen, att om någon säger till sin fader eller sin moder: 'Vad du av mig kunde hava fått till hjälp, det giver jag i stället såsom offergåva', då behöver han alls icke hedra sin fader eller sin moder.

то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

I haven så gjort Guds budord om intet, för edra stadgars skull.

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

I skrymtare, rätt profeterade Esaias om eder, när han sade:

Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

 'Detta folk ärar mig med sina läppar,  men deras hjärtan äro långt ifrån mig;

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

 och fåfängt dyrka de mig,  eftersom de läror de förkunna äro människobud.'»

І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

Och han kallade folket till sig och sade till dem: »Hören och förstån.

Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

Icke vad som går in i munnen orenar människan, men vad som går ut ifrån munnen, det orenar människan.»

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

Då trädde hans lärjungar fram och sade till honom: »Vet du, att när fariséerna hörde det du nu sade, var det för dem en stötesten?»

А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

Men han svarade och sade: »Var planta som min himmelske Fader icke har planterat skall ryckas upp med rötterna.

Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

Frågen icke efter dem. De äro blinda ledare; och om en blind leder en blind, så falla de båda i gropen.»

А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

Då tog Petrus till orda och sade till honom: »Uttyd för oss detta bildliga tal.»

А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

Han sade: »Ären då också I ännu utan förstånd?

Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

Insen I icke att allt som går in i munnen, det går ned i buken och har sin naturliga utgång?

Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

Men vad som går ut ifrån munnen, det kommer från hjärtat, och det är detta som orenar människan.

Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

Ty från hjärtat komma onda tankar, mord, äktenskapsbrott, otukt, tjuveri, falskt vittnesbörd, hädelse.

Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

Det är detta som orenar människan; men att äta med otvagna händer, det orenar icke människan.»

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

Och Jesus begav sig bort därifrån och drog sig undan till trakten av Tyrus och Sidon.

І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

Då kom en kananeisk kvinna från det området och ropade och sade: »Herre, Davids son, förbarma dig över mig. Min dotter plågas svårt av en ond ande.»

А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

Men han svarade henne icke ett ord. Då trädde hans lärjungar fram och bådo honom och sade: »Giv henne besked; hon förföljer oss ju med sitt ropande.»

А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

Han svarade och sade: »Jag är icke utsänd till andra än till de förlorade fåren av Israels hus.»

А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

Men hon kom fram och föll ned för honom och sade: »Herre, hjälp mig.»

А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

Då svarade han och sade: »Det är otillbörligt att taga brödet från barnen och kasta det åt hundarna.»

Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

Hon sade: »Ja, Herre. Också äta ju hundarna allenast av de smulor som falla ifrån deras herrars bord.»

Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

Då svarade Jesus och sade till henne: »O kvinna, din tro är stor. Ske dig såsom du vill.» Och hennes dotter var frisk ifrån den stunden.

І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

Men Jesus gick därifrån vidare och kom till Galileiska sjön. Och han gick upp på berget och satte sig där.

І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

Då kom mycket folk till honom, och de hade med sig halta, blinda, dövstumma, lytta och många andra; dem lade de ned för hans fötter, och han botade dem,

А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

så att folket förundrade sig, när de funno dövstumma tala, lytta vara friska och färdiga, halta gå och blinda se. Och man prisade Israels Gud.

А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

Och Jesus kallade sina lärjungar till sig och sade: »Jag ömkar mig över folket, ty det är redan tre dagar som de hava dröjt kvar hos mig, och de hava intet att äta; och jag vill icke låta dem gå ifrån mig fastande, för att de icke skola uppgivas på vägen.»

А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

Då sade lärjungarna till honom: »Varifrån skola vi här, i en öken, få så mycket bröd, att vi kunna mätta så mycket folk?»

А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

Jesus frågade dem: »Huru många bröd haven I?» De svarade: »Sju, och därtill några få småfiskar.»

І Він ізвелів на землі посідати народові.

Då tillsade han folket att lägra sig på marken.

І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

Och han tog de sju bröden, så ock fiskarna, och tackade Gud och bröt bröden och gav åt lärjungarna, och lärjungarna gåvo åt folket.

І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

Så åto de alla och blevo mätta. Och de överblivna styckena samlade man sedan upp, sju korgar fulla.

Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

Men de som hade ätit voro fyra tusen män, förutom kvinnor och barn.

І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.

Sedan lät han folket skiljas åt och steg i båten och for till Magadans område.