Proverbs 5

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

HIJO mío, está atento á mi sabiduría, Y á mi inteligencia inclina tu oído;

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

Para que guardes consejo, Y tus labios conserven la ciencia.

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

Porque los labios de la extraña destilan miel, Y su paladar es más blando que el aceite;

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

Mas su fin es amargo como el ajenjo, Agudo como cuchillo de dos filos.

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Sus pies descienden á la muerte; Sus pasos sustentan el sepulcro:

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Sus caminos son instables; no los conocerás, Si no considerares el camino de vida.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Ahora pues, hijos, oídme, Y no os apartéis de las razones de mi boca.

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

Aleja de ella tu camino, Y no te acerques á la puerta de su casa;

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

Porque no des á los extraños tu honor, Y tus años á cruel;

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

Porque no se harten los extraños de tu fuerza, Y tus trabajos estén en casa del extraño;

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

Y gimas en tus postrimerías, Cuando se consumiere tu carne y tu cuerpo,

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

Y digas: ¡Cómo aborrecí el consejo, Y mi corazón menospreció la reprensión;

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

Y no oí la voz de los que me adoctrinaban, Y á los que me enseñaban no incliné mi oído!

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

Casi en todo mal he estado, En medio de la sociedad y de la congregación.

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

Bebe el agua de tu cisterna, Y los raudales de tu pozo.

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

Derrámense por de fuera tus fuentes, En las plazas los ríos de aguas.

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Sean para ti solo, Y no para los extraños contigo.

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

Sea bendito tu manantial; Y alégrate con la mujer de tu mocedad.

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

Como cierva amada y graciosa corza, Sus pechos te satisfagan en todo tiempo; Y en su amor recréate siempre.

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

¿Y por qué, hijo mío, andarás ciego con la ajena, Y abrazarás el seno de la extraña?

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

Pues que los caminos del hombre están ante los ojos de JEHOVÁ, Y él considera todas sus veredas.

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

Prenderán al impío sus propias iniquidades, Y detenido será con las cuerdas de su pecado.

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

Él morirá por falta de corrección; Y errará por la grandeza de su locura.