Matthew 13

Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

Y AQUEL día, saliendo Jesús de casa, se sentó junto á la mar.

І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

Y se allegaron á él muchas gentes; y entrándose él en el barco, se sentó, y toda la gente estaba á la ribera.

І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

Y les habló muchas cosas por parábolas, diciendo: He aquí el que sembraba salió á sembrar.

І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

Y sembrando, parte de la simiente cayó junto al camino; y vinieron las aves, y la comieron.

Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

Y parte cayó en pedregales, donde no tenía mucha tierra; y nació luego, porque no tenía profundidad de tierra:

а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

Mas en saliendo el sol, se quemó; y secóse, porque no tenía raíz.

А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

Y parte cayó en espinas; y las espinas crecieron, y la ahogaron.

Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

Y parte cayó en buena tierra, y dió fruto, cuál á ciento, cuál á sesenta, y cuál á treinta.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Quien tiene oídos para oír, oiga.

І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

Entonces, llegándose los discípulos, le dijeron: ¿Por qué les hablas por parábolas?

А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

Y él respondiendo, les dijo: Por que á vosotros es concedido saber los misterios del reino de los cielos; mas á ellos no es concedido.

Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

Porque á cualquiera que tiene, se le dará, y tendrá más; pero al que no tiene, aun lo que tiene le será quitado.

Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

Por eso les hablo por parábolas; porque viendo no ven, y oyendo no oyen, ni entienden.

І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

De manera que se cumple en ellos la profecía de Isaías, que dice: De oído oiréis, y no entenderéis; Y viendo veréis, y no miraréis.

Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

Porque el corazón de este pueblo está engrosado, Y de los oídos oyen pesadamente, Y de sus ojos guiñan: Para que no vean de los ojos, Y oigan de los oídos, Y del corazón entiendan, Y se conviertan, Y yo los sane.

Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

Mas bienaventurados vuestros ojos, porque ven; y vuestros oídos, porque oyen.

Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

Porque de cierto os digo, que muchos profetas y justos desearon ver lo que veis, y no lo vieron: y oír lo que oís, y no lo oyeron.

Послухайте ж притчу про сіяча.

Oíd, pues, vosotros la parábola del que siembra:

До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

Oyendo cualquiera la palabra del reino, y no entendiéndola, viene el malo, y arrebata lo que fué sembrado en su corazón: éste es el que fué sembrado junto al camino.

А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

Y el que fué sembrado en pedregales, éste es el que oye la palabra, y luego la recibe con gozo.

але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

Mas no tiene raíz en sí, antes es temporal que venida la aflicción ó la persecución por la palabra, luego se ofende.

А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

Y el que fué sembrado en espinas, éste es el que oye la palabra; pero el afán de este siglo y el engaño de las riquezas, ahogan la palabra, y hácese infructuosa.

А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

Mas el que fué sembrado en buena tierra, éste es el que oye y entiende la palabra, y el que lleva fruto: y lleva uno á ciento, y otro á sesenta, y otro á treinta.

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

Otra parábola les propuso, diciendo: El reino de los cielos es semejante al hombre que siembra buena simiente en su campo:

А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

Mas durmiendo los hombres, vino su enemigo, y sembró cizaña entre el trigo, y se fué.

А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

Y como la hierba salió é hizo fruto, entonces apareció también la cizaña.

І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

Y llegándose los siervos del padre de la familia, le dijeron: Señor, ¿no sembraste buena simiente en tu campo? ¿de dónde, pues, tiene cizaña?

А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

Y él les dijo: Un hombre enemigo ha hecho esto. Y los siervos le dijeron: ¿Quieres, pues, que vayamos y la cojamos?

Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

Y él dijo: No; porque cogiendo la cizaña, no arranquéis también con ella el trigo.

Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

Dejad crecer juntamente lo uno y lo otro hasta la siega; y al tiempo de la siega yo diré á los segadores: Coged primero la cizaña, y atadla en manojos para quemarla; mas recoged el trigo en mi alfolí.

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

Otra parábola les propuso, diciendo: El reino de los cielos es semejante al grano de mostaza, que tomándolo alguno lo sembró en su campo:

Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

El cual á la verdad es la más pequeña de todas las simientes; mas cuando ha crecido, es la mayor de las hortalizas, y se hace árbol, que vienen las aves del cielo y hacen nidos en sus ramas.

Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

Otra parábola les dijo: El reino de los cielos es semejante á la levadura que tomó una mujer, y escondió en tres medidas de harina, hasta que todo quedó leudo.

Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

Todo esto habló Jesús por parábolas á las gentes, y sin parábolas no les hablaba:

щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

Para que se cumpliese lo que fué dicho por el profeta, que dijo: Abriré en parábolas mi boca; Rebosaré cosas escondidas desde la fundación del mundo.

Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

Entonces, despedidas las gentes, Jesús se vino á casa; y llegándose á él sus discípulos, le dijeron: Decláranos la parábola de la cizaña del campo.

А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

Y respondiendo él, les dijo: El que siembra la buena simiente es el Hijo del hombre;

а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

Y el campo es el mundo; y la buena simiente son los hijos del reino, y la cizaña son los hijos del malo;

а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

Y el enemigo que la sembró, es el diablo; y la siega es el fin del mundo, y los segadores son los ángeles.

І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

De manera que como es cogida la cizaña, y quemada al fuego, así será en el fin de este siglo.

Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

Enviará el Hijo del hombre sus ángeles, y cogerán de su reino todos los escándalos, y los que hacen iniquidad,

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

Y los echarán en el horno de fuego: allí será el lloro y el crujir de dientes.

Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

Entonces los justos resplandecerán como el sol en el reino de su Padre: el que tiene oídos para oír, oiga.

Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

Además, el reino de los cielos es semejante al tesoro escondido en el campo; el cual hallado, el hombre lo encubre, y de gozo de ello va, y vende todo lo que tiene, y compra aquel campo.

Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

También el reino de los cielos es semejante al hombre tratante, que busca buenas perlas;

а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

Que hallando una preciosa perla, fué y vendió todo lo que tenía, y la compró.

Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

Asimismo el reino de los cielos es semejante á la red, que echada en la mar, coge de todas suertes de peces:

Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

La cual estando llena, la sacaron á la orilla; y sentados, cogieron lo bueno en vasos, y lo malo echaron fuera.

Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

Así será al fin del siglo: saldrán los ángeles, y apartarán á los malos de entre los justos,

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

Y los echarán en el horno del fuego: allí será el lloro y el crujir de dientes.

Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

Díceles Jesús: ¿Habéis entendido todas estas cosas? Ellos responden: Sí, Señor.

І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

Y él les dijo: Por eso todo escriba docto en el reino de los cielos, es semejante á un padre de familia, que saca de su tesoro cosas nuevas y cosas viejas.

І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

Y aconteció que acabando Jesús estas parábolas, pasó de allí.

І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

Y venido á su tierra, les enseñaba en la sinagoga de ellos, de tal manera que ellos estaban atónitos, y decían: ¿De dónde tiene éste esta sabiduría, y estas maravillas?

Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

¿No es éste el hijo del carpintero? ¿no se llama su madre María, y sus hermanos Jacobo y José, y Simón, y Judas?

І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

¿Y no están todas sus hermanas con nosotros? ¿De dónde, pues, tiene éste todas estas cosas?

І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

Y se escandalizaban en él. Mas Jesús les dijo: No hay profeta sin honra sino en su tierra y en su casa.

І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.

Y no hizo allí muchas maravillas, á causa de la incredulidad de ellos.