Proverbs 31

Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:

Cuvintele împăratului Lemuel. Învăţătura pe care i -o dădea mamă-sa.

Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?

Ce să-ţi spun, fiule? Ce să-ţi spun fiul trupului meu? Ce să-ţi spun, fiule, rodul juruinţelor mele?

Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!

Nu-ţi da femeilor vlaga, şi desmierdările tale celor ce pierd pe împăraţi.

Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,

Nu se cade împăraţilor, Lemuele, nu se cade împăraţilor să bea vin, nici voivozilor să umble după băuturi tari;

щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

ca nu cumva, bînd, să uite legea, şi să calce drepturile tuturor celor nenorociţi.

Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:

Daţi băuturi tari celui ce piere, şi vin, celui cu sufletul amărît;

він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

ca să bea să-şi uite sărăcia, şi să nu-şi mai aducă aminte de necazurile lui. -

Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

Deschide-ţi gura pentru cel mut, pentru pricina tuturor celor părăsiţi!

Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

Deschide-ţi gura, judecă cu dreptate, şi apără pe cel nenorocit şi pe cel lipsit.

Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

Cine poate găsi o femeie cinstită? Ea este mai de preţ decît mărgăritarele.

довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!

Inima bărbatului se încrede în ea, şi nu duce lipsă de venituri.

Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.

Ea îi face bine, şi nu rău, în toate zilele vieţii sale.

Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.

Ea face rost de lînă şi de in, şi lucrează cu mîni harnice.

Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.

Ea este ca o corabie de negoţ; de departe îşi aduce pînea.

І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.

Ea se scoală cînd este încă noapte, şi dă hrană casei sale, şi împarte lucrul de peste zi slujnicelor sale.

Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.

Se gîndeşte la un ogor, şi -l cumpără; din rodul muncii ei sădeşte o vie. -

Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.

Ea îşi încinge mijlocul cu putere, şi îşi oţeleşte braţele.

Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.

Vede că munca îi merge bine, lumina ei nu se stinge noaptea.

Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.

Ea pune mîna pe furcă, şi degetele ei ţin fusul.

Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

Ea îşi întinde mîna către cel nenorocit, îşi întinde braţul către cel lipsit.

Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.

Nu se teme de zăpadă pentru casa ei, căci toată casa ei este îmbrăcată cu cărmiziu.

Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.

Ea îşi face învelitori, are haine de in supţire şi purpură.

Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.

Bărbatul ei este bine văzut la porţi, cînd şade cu bătrînii ţării.

Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.

Ea face cămăşi, şi le vinde, şi dă cingători negustorului.

Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

Ea este îmbrăcată cu tărie şi slavă, şi rîde de ziua de mîne.

Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.

Ea deschide gura cu înţelepciune, şi învăţături plăcute îi sînt pe limbă.

Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.

Ea veghează asupra celor ce se petrec în casa ei, şi nu mănîncă pînea lenevirii.

Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:

Fiii ei se scoală, şi o numesc fericită; bărbatul ei se scoală, şi -i aduce laude zicînd:

Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

,,Multe fete au o purtare cinstită, dar tu le întreci pe toate.``

Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!

Desmerdările sînt înşelătoare, şi frumuseţa este deşartă, dar femeia care se teme de Domnul va fi lăudată.

Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!

Răsplătiţi -o cu rodul muncii ei, şi faptele ei s'o laude la porţile cetăţii