Proverbs 19

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Lepszy jest ubogi, który chodzi w uprzejmości swej, niżeli przewrotny w wargach swoich, który jest głupim.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Zaiste duszy bez umiejętności nie dobrze, a kto jest prędkich nóg, potknie się.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Głupstwo człowiecze podwraca drogę jego, a przecie przeciwko Panu zapala się gniewem serce jego.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Bogactwa przyczyniają wiele przyjaciół; ale ubogi od przyjaciela swego odłączony bywa.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Fałszywy świadek nie będzie bez pomsty; a kto mówi kłamstwo, nie ujdzie.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Wielu się ich uniża przed księciem, a każdy jest przyjacielem mężowi szczodremu.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Wszyscy bracia ubogiego nienawidzą go; daleko więcej inni przyjaciele jego oddalają się od niego; woła za nimi, a niemasz ich.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Nabywa rozumu, kto miłuje duszę swoję, a strzeże roztropności, aby znalazł co dobrego.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Świadek fałszywy nie będzie bez pomsty; a kto mówi kłamstwo, zginie.

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Nie przystoi głupiemu rozkosz, ani słudze panować nad książętami.

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

Rozum człowieczy zawściąga gniew jego, a ozdoba jego jest mijać przestępstwo.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

Zapalczywość królewska jest jako ryk lwięcia; ale łaska jego jest jako rosa na trawie.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Syn głupi jest utrapieniem ojcu swemu, a żona swarliwa jest jako ustawiczne kapanie przez dach.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

Dom i majętność dziedzictwem przypada po rodzicach; ale żona roztropna jest od Pana.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Lenistwo przywodzi twardy sen, a dusza gnuśna będzie łaknęła.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Kto strzeże przykazania, strzeże duszy swojej; ale kto gardzi drogami swemi, zginie.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Panu pożycza, kto ma litość nad ubogim, a on mu za dobrodziejstwo jego odda.

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Karz syna swego, póki o nim nadzieja, a zabiegając zginieniu jego niech mu nie folguje dusza twoja.

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

Wielki gniew okazuj, kiedy odpuszczasz karanie, grożąc mu, ponieważ odpuszczasz, że potem srożej karać będziesz.

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Słuchaj rady, a przyjmuj karność, abyś kiedyżkolwiek był mądrym.

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Wiele jest myśli w sercu człowieczem; ale rada Pańska, ta się ostoi.

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

Pożądana rzecz człowiekowi dobroczynność jego, ale lepszy jest ubogi, niż mąż kłamliwy.

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

Bojażń Pańska prowadzi do żywota, a kto ją ma, w obfitości mieszka, i nie spotka go nieszczęście.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

Leniwy kryje rękę swą pod pachę, i do ust swych nie podnosi jej.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Bij naśmiewcę, żeby prostak był ostrożniejszym; a roztropnego sfukaj, żeby zrozumiał umiejętność.

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

Syn wstyd i hańbę zadawający, ojca gubi i matkę wygania.

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Synu mój! przestań słuchać nauki, któraby cię odwodziła od mów rozumnych.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

Świadek złośliwy pośmiewa się z sądu, a usta niezbożnych połykają nieprawość.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.

Sądy są na pośmiewców zgotowane, a guzy na grzbiet głupich.