Job 40

І говорив Господь Йову й сказав:

Nadto odpowiedział Pan Ijobowi z wichru, i rzekł:

Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!

Przepasz teraz jako mąż biodra swe: będę cię pytał, a ty mi daj sprawę;

І Йов відповів Господеві й сказав:

Izali wniwecz obrócisz sąd mój? a obwinisz mię, abyś się sam usprawiedliwił?

Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...

Izali masz ramię jako Bóg? a głosem zagrzmisz jako on?

Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...

Ozdóbże się teraz zacnością i dostojnością, a w chwałę i w ochędóstwo oblecz się.

І відповів Господь Йову із бурі й сказав:

Rozpostrzyj popędliwość gniewu twego, a patrz na każdego pysznego, i poniż go.

Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені!

Spojrzyjże na każdego hardego a skróć go, a zetrzyj niepobożnych na miejscu ich.

Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?

Zakryj ich pospołu w prochu, a oblicza ich zawiąż w skrytości.

Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,

Tedyć i Ja przyznam, że cię może zachować prawica twoja.

то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!

Oto teraz słoń, któregom uczynił jako i ciebie, trawę je jako wół.

Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!

Oto teraz moc jego jest w biodrach jego, a siła jego w pępku brzucha jego.

Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,

Rusza ogonem swoim, jako chce, choć jest jako drzewo cedrowe; żyły łona jego są powikłane jako latorośli.

поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.

Kości jego jako trąby miedziane; gnaty jego jako drąg żelazny.

Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!

On jest przedniejszym z uczynków Bożych; który go uczynił, sam nań natrzeć może mieczem swoim.

А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.

Jemuć pastwę góry przynoszą, a wszystek zwierz polny tam igra.

Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м'язах його живота.

Pod cienistem drzewem lega w skrytościach trzciny i błota.

Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.

Okrywają go drzewa cieniste cieniem swoim, a ogarniają go wierzby nad potokami.

Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.

Oto zatrzymuje strumień, że się nie spieszy; tuszy sobie, iż Jordan wypije gębą swoją.

Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча...

Azali go kto przed oczyma jego ułapi? albo powrozy przeciągnie przez nozdrze jego?

Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.

Wyciągnieszże wędą wieloryba? albo sznurem utopionym w języku jego?

Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.

Izali zawleczesz kolce przez nozdrza jego? albo hakiem przekoleszli czeluść jego?

Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.

Izalić się będzie wiele modlił, albo z tobą łagodnie mówić będzie?

Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!

Izali uczyni przymierze z tobą, a przyjmiesz go za sługę wiecznego?

Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити? Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром? Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш? Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне? Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного? Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх? Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв? Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову? Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!

Izali z nim będziesz igrał jako z ptaszkiem, a uwiążesz go dziatkom twoim? Sprawiże sobie nad nim towarzystwo ucztę, a podzielą go między kupców? Izali zawadzisz hakami za skórę jego, a widelcami rybackiemi za głowę jego? Połóż tylko nań rękę twą, ślubujęć, że nie wspomnisz więcej na bitwę. Oto nadzieja ułowienia jego omylna jest; izali i wejrzawszy nań człowiek nie upada?