Job 13

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

Oto te wszystkie rzeczy widziało oko moje, słyszało ucho moje, i zrozumiało.

Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

Jako wy to wiecie, tak ja też wiem, i nie jestem podlejszym niźli wy.

і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Wszakże radbym z Wszechmocnym mówił, i radbym się z Bogiem rozpierał.

Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

Boście wy sprawcy kłamstwa: wszyscyście wy lekarze nikczemni.

О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Byście wy raczej milczeli, a poczytanoby wam to za mądrość.

Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Słuchajcież teraz odporu mego, a dowody ust moich obaczcie.

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Izali broniąc Boga mówić będziecie nieprawość? albo za nim mówić będziecie fałsz?

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Czy się na osobę jego oglądać będziecie? Czy się o Boga będziecie spierać?

Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Zaż to dobrze będzie, gdy on was będzie próbował? Zaż, jako człowiek oszukany bywa, tak wy go oszukacie?

Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

Zaiste karać was będzie, jeźlibyście skrycie twarz jego przyjmowali.

Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

Izali zacność jego nie ustraszy was? a strach jego nie przypadnie na was?

Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Pamiątki wasze podobne są popiołowi, a wyniosłość wasza kupie błota.

Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Milczcież, zaniechajcie mię, a ja mówić będę; a niech przyjdzie na mię, co chce.

Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Czemuż mam szarpać ciało moje zębami mojemi, i duszę moję kłaść w ręce swe?

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Oto, choćby mię i zabił, przecię w nim będę ufał; wszakże dróg moich przed obliczem jego będę bronił.

І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Onci sam będzie zbawieniem mojem, ale przed oblicze jego obłudnik nie przyjdzie;

Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Słuchajcież z pilnością mowy mojej, a powieść moja niech przyjdzie w uszy wasze.

Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Oto się teraz gotuję do prawa, i wiem, że usprawiedliwiony będę.

Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Któż się będzie spierał ze mną, tak abym umilknął i umarł?

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

Tylko dwóch rzeczy, o Boże! nie czyń ze mną, przed oblicznością twoją nie skryję się.

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Rękę twoję odemnie oddal, a strach twój niech mną nie trwoży.

Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Potem zawołaj mię, a ja tobie odpowiem; albo ja niech mówię, a ty mnie odpowiedz.

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

Wieleż jest nieprawości i grzechów moich? przestępstwo moje, grzech mój pokaż mi.

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Przeczże oblicze twoje zakrywasz, a poczytasz mię sobie za nieprzyjaciela?

Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

Izali skruszysz liść chwiejący się? a źdźbło suche gonić będziesz?

Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

Albowiem piszesz przeciwko mnie gorzkości, a przywłaszczasz mi nieprawość młodości mojej;

і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

I włożyłeś w pęta nogi moje, a podstrzegasz wszystkich ścieżek moich, i na ślad nóg moich następujesz.

і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...

Choć jako spróchniałe drzewo niszczeję; a jako szata, którą mól psuje.