Proverbs 28

Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.

De ugudelige flyr uten at nogen forfølger dem; men de rettferdige er trygge som ungløven.

Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго.

For et lands frafalls skyld blir dets fyrster mange; men når menneskene er kloke og førstandige, så lever fyrsten lenge.

Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.

En fattig mann som undertrykker småfolk, er et regn som skyller bort kornet, så der ikke blir brød.

Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться.

De som ikke følger loven, priser de ugudelige, men de som holder loven, strider mot dem.

Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.

Onde mennesker skjønner ikke hvad rett er, men de som søker Herren, skjønner alt.

Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач.

Bedre er en fattig som vandrer i ustraffelighet, enn en falsk som vandrer på to veier, selv om han er rik.

Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.

Den som følger loven, er en forstandig sønn; men den som holder vennskap med svirebrødre, gjør sin far skam.

Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.

Den som øker sitt gods ved rente og ved overmål, han samler for den som forbarmer sig over de fattige.

Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.

Om en vender sitt øre bort og ikke vil høre loven, er endog hans bønn en vederstyggelighet.

Хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро.

Den som fører de opriktige vill på en ond vei, skal falle i sin egen grav; men de ustraffelige skal arve det som godt er.

Багата людина в очах своїх мудра, та розумний убогий розслідить її.

En rik mann er vis i sine egne øine; men en fattig som er forstandig, gjennemskuer ham.

Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину.

Når de rettferdige jubler, er alt herlighet og glede; men når de ugudelige kommer sig op, må en lete efter folk.

Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.

Den som skjuler sine misgjerninger, har ingen lykke, men den som bekjenner dem og vender sig fra dem, finner miskunnhet.

Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе.

Salig er det menneske som alltid frykter; men den som forherder sitt hjerte, faller i ulykke.

Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.

En brølende løve, en omfarende bjørn, slik er en ugudelig hersker over et fattig folk.

Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі.

Du fyrste som er fattig på forstand og rik på vold! De som hater urettferdig vinning, skal leve lenge.

Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!

Et menneske som trykkes av blodskyld, er på flukt like til sin grav; ingen må holde på ham.

Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.

Den som lever ustraffelig, skal frelses; men den falske, som vandrer på to veier, skal falle på den ene.

Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.

Den som dyrker sin jord, mettes med brød; men den som jager efter tomme ting, mettes med armod.

Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.

En trofast mann får rik velsignelse; men den som haster efter å bli rik, han blir ikke ustraffet.

Увагу звертати на особу не добре, бо й за кус хліба людина згрішить.

Å gjøre forskjell på folk er ikke rett, men mangen mann forsynder sig for et stykke brøds skyld.

Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.

Den misunnelige haster engstelig efter gods og vet ikke at mangel skal komme over ham.

Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком.

Den som irettesetter et menneske, skal siden finne mere yndest enn den som gjør sin tunge glatt.

Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг.

Den som plyndrer sin far og sin mor og sier: Det er ingen synd, han er en stallbror til ødeleggeren.

Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.

Den havesyke vekker trette; men den som setter sin lit til Herren, skal trives.

Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований.

Den som setter sin lit til sin forstand, han er en dåre; men den som vandrer i visdom, han blir frelst.

Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять.

Den som gir til den fattige, skal ikke lide mangel; men den som lukker sine øine, får mange forbannelser.

Коли підіймаються люди безбожні, людина ховається, а як гинуть вони, то множаться праведні.

Når de ugudelige kommer sig op, skjuler folk sig; men når de omkommer, blir der mange rettferdige.