Matthew 13

Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

Samme dag gikk Jesus ut av huset og satte sig ved sjøen,

І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

og meget folk samlet sig om ham, så at han gikk ut i en båt og satte sig der; og alt folket stod på stranden.

І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

Og han talte meget til dem i lignelser og sa: Se, en såmann gikk ut for å så,

І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

og da han sådde, falt noget ved veien; og fuglene kom og åt det op.

Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

Og noget falt på stengrunn, hvor det ikke hadde meget jord; og det kom snart op, fordi det ikke hadde dyp jord;

а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

men da solen gikk op, blev det avsvidd, og da det ikke hadde rot, visnet det.

А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

Og noget falt blandt torner, og tornene skjøt op og kvalte det.

Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

Og noget falt i god jord; og det bar frukt, noget hundre fold, og noget seksti fold, og noget tretti fold.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Den som har ører, han høre!

І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

Og disiplene gikk til ham og sa: hvorfor taler du til dem i lignelser?

А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

Han svarte og sa til dem: Fordi eder er det gitt å få vite himlenes rikes hemmeligheter; men dem er det ikke gitt.

Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

For den som har, ham skal gis, og han skal ha overflod; men den som ikke har, fra ham skal endog tas det han har.

Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

Derfor taler jeg til dem i lignelser, fordi de ser og dog ikke ser, og fordi de hører og dog ikke hører og ikke forstår.

І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

Og på dem opfylles Esaias' spådom, som sier: I skal høre og høre og ikke forstå, og se og se og ikke skjelne;

Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

for dette folks hjerte er sløvet, og med ørene hører de tungt, og sine øine lukker de, forat de ikke skal se med øinene og høre med ørene og forstå med hjertet og omvende sig, så jeg kunde få læge dem.

Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

Men salige er eders øine fordi de ser, og eders ører fordi de hører.

Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

For sannelig sier jeg eder: Mange profeter og rettferdige har attrådd å se det I ser, og har ikke fått se det, og å høre det I hører, og har ikke fått høre det.

Послухайте ж притчу про сіяча.

Så hør da I lignelsen om såmannen:

До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

Hver gang nogen hører ordet om riket og ikke forstår det, kommer den onde og røver det som er sådd i hans hjerte; dette er den som blev sådd ved veien.

А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

Men den som blev sådd på stengrunn, det er den som hører ordet og straks tar imot det med glede;

але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

men han har ikke rot i sig, og holder bare ut til en tid; blir det trengsel eller forfølgelse for ordets skyld, da tar han straks anstøt.

А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

Men den som blev sådd blandt torner, det er den som hører ordet, og verdens bekymring og rikdommens forførelse kveler ordet, og det blir uten frukt.

А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

Men den som blev sådd i den gode jord, det er den som hører ordet og forstår det; han bærer frukt, og en gir hundre fold, en seksti fold, en tretti fold.

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

En annen lignelse fremsatte han for dem og sa: Himlenes rike er å ligne med en mann som hadde sådd god sæd i sin aker;

А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

men mens folkene sov, kom hans fiende og sådde ugress blandt hveten, og gikk så bort.

А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

Men da strået skjøt op og satte aks, da kom også ugresset til syne.

І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

Da gikk husbondens tjenere til ham og sa: Herre! sådde du ikke god sæd i din aker? hvorfra kommer det da ugress i den?

А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

Han sa til dem: Det har en fiende gjort. Da sa tjenerne til ham: Vil du da vi skal gå og sanke det sammen?

Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

Men han sa: Nei, forat I ikke også skal rykke op hveten når I sanker ugresset sammen.

Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

La dem begge vokse sammen inntil høsten, og når høsttiden kommer, vil jeg si til høstfolkene: Sank først ugresset sammen og bind det i bunter for å brenne det op; men samle hveten i min lade!

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

En annen lignelse fremsatte han for dem og sa: Himlenes rike er likt et sennepskorn som en mann tok og sådde i sin aker;

Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

det er mindre enn alt annet frø; men når det vokser til, er det større enn alle maturter og blir til et tre, så himmelens fugler kommer og bygger rede i dets grener.

Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

En annen lignelse sa han dem: Himlenes rike er likt en surdeig som en kvinne tok og skjulte i tre skjepper mel, til det blev syret alt sammen.

Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

Alt dette talte Jesus i lignelser til folket, og uten lignelser talte han ikke noget til dem,

щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

forat det skulde opfylles som er talt ved profeten, som sier: Jeg vil oplate min munn i lignelser, jeg vil utsi det som har vært skjult fra verdens grunnvoll blev lagt.

Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

Derefter lot han folket fare og gikk inn i huset. Og hans disipler gikk til ham og sa: Tyd oss lignelsen om ugresset i akeren!

А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

Han svarte og sa: Den som sår den gode sæd, er Menneskesønnen.

а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

Akeren er verden; den gode sæd, det er rikets barn; men ugresset er den ondes barn;

а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

fienden som sådde det, er djevelen; høsten er verdens ende; høstfolkene er englene.

І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

Likesom da ugresset sankes og brennes op med ild, således skal det gå til ved verdens ende:

Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

Menneskesønnen skal utsende sine engler, og de skal sanke ut av hans rike alt det som volder anstøt, og dem som gjør urett,

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

og de skal kaste dem i ildovnen; der skal være gråt og tenners gnidsel.

Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

Da skal de rettferdige skinne som solen i sin Faders rike. Den som har ører, han høre!

Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

Himlenes rike er likt en skatt som var gjemt i en aker, og som en mann fant og skjulte, og i sin glede gikk han bort og solgte alt det han hadde, og kjøpte akeren.

Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

Atter er himlenes rike likt en kjøpmann som søkte efter gode perler,

а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

og da han fant en kostelig perle, gikk han bort og solgte alt det han hadde, og kjøpte den.

Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

Atter er himlenes rike likt en not som kastes i havet og samler fisk av alle slags;

Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

når den er blitt full, drar de den på land og setter sig ned og samler de gode sammen i kar, men de råtne kaster de bort.

Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

Således skal det gå til ved verdens ende: Englene skal gå ut og skille de onde fra de rettferdige

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

og kaste dem i ildovnen; der skal være gråt og tenners gnidsel.

Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

Har I forstått alt dette? De sier til ham: Ja.

І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

Da sa han til dem: Derfor er enhver skriftlærd som er oplært for himlenes rike, lik en husbond som bærer frem nytt og gammelt av det han har.

І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

Og det skjedde da Jesus hadde endt disse lignelser, da drog han bort derfra.

І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

Og han kom til sitt hjemsted og lærte dem i deres synagoge, så de blev slått av forundring og sa: Hvorfra har denne mann slik visdom og slike kraftige gjerninger?

Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

Er ikke dette tømmermannens sønn? heter ikke hans mor Maria, og hans brødre Jakob og Josef og Simon og Judas?

І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

Og hans søstre, er de ikke alle her hos oss? Hvorfra har han da alt dette?

І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

Og de tok anstøt av ham. Men Jesus sa til dem: En profet blir ikke foraktet annensteds enn på sitt hjemsted og i sitt hus.

І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.

Og han gjorde ikke mange kraftige gjerninger der, for deres vantros skyld.