John 11

Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.

Og det var en syk mann, Lasarus fra Betania, den by som Maria og hennes søster Marta bodde i.

А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.

Det var Maria som salvet Herren med salve og tørket hans føtter med sitt hår; det var hennes bror Lasarus som var syk.

Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...

Søstrene sendte da bud til ham og lot si: Herre! se, han som du elsker, er syk.

Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.

Da Jesus hørte det, sa han: Denne sykdom er ikke til døden, men til Guds ære, forat Guds Sønn skal bli æret ved den.

А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

Men Jesus elsket Marta og hennes søster og Lasarus.

А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.

Da han nu hørte at han var syk, blev han ennu to dager på det sted hvor han var;

Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.

da først sa han til disiplene: La oss dra til Judea igjen!

Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?

Disiplene sa til ham: Rabbi! nu nettop søkte jødene å stene dig, og du går atter dit?

Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.

Jesus svarte: Er det ikke tolv timer i en dag? Den som vandrer om dagen, støter sig ikke, fordi han ser denne verdens lys;

А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.

men den som vandrer om natten, han støter sig, fordi lyset ikke er i ham.

Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.

Dette talte han; og derefter sier han til dem: Lasarus, vår venn, er sovnet inn; men jeg går for å vekke ham.

А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.

Disiplene sa da til ham: Herre! er han sovnet inn, da blir han frisk igjen.

Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.

Jesus hadde talt om hans død; men de tenkte at han talte om almindelig søvn.

Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.

Da sa Jesus rent ut til dem: Lasarus er død,

І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.

og for eders skyld er jeg glad over at jeg ikke var der, forat I skal tro; men la oss gå til ham!

Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.

Tomas, det er tvilling, sa da til sine meddisipler: La oss gå med, forat vi kan dø sammen med ham!

Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.

Da nu Jesus kom, fant han at han allerede hadde ligget fire dager i graven.

А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.

Men Betania lå nær ved Jerusalem, omkring femten stadier derfra,

І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.

og mange av jødene var kommet til Marta og Maria for å trøste dem i sorgen over deres bror.

Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.

Da nu Marta fikk høre at Jesus kom, gikk hun ham i møte; men Maria satt hjemme i huset.

І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...

Marta sa da til Jesus: Herre! hadde du vært her, da var min bror ikke død;

Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!

men også nu vet jeg at alt det du beder Gud om, vil Gud gi dig.

Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!

Jesus sier til henne: Din bror skal opstå.

Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.

Marta sier til ham: Jeg vet at han skal opstå i opstandelsen på den ytterste dag.

Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.

Jesus sa til henne: Jeg er opstandelsen og livet; den som tror på mig, om han enn dør, skal han dog leve,

І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?

og hver den som lever og tror på mig, skal aldri i evighet dø. Tror du dette?

Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.

Hun sier til ham: Ja, Herre! jeg tror at du er Messias, Guds Sønn, han som skal komme til verden.

І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!

Og da hun hadde sagt dette, gikk hun bort og kalte i stillhet på sin søster Maria og sa: Mesteren er her og kaller på dig.

А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.

Da hun hørte det, stod hun hastig op og gikk til ham;

А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.

men Jesus var ennu ikke kommet inn i byen, han var på det sted hvor Marta hadde møtt ham.

Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.

Da nu de jøder som var hos henne i huset og trøstet henne, så at Maria stod hastig op og gikk ut, fulgte de med henne; de tenkte at hun gikk bort til graven for å gråte der.

Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!

Da nu Maria kom dit hvor Jesus var, og så ham, falt hun ned for hans føtter og sa til ham: Herre! hadde du vært her, da var min bror ikke død.

А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,

Da nu Jesus så henne gråte, og så de jøder gråte som var kommet med henne, blev han oprørt i sin ånd og rystet og sa:

і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!

Hvor har I lagt ham? De sa til ham: Herre, kom og se!

І закапали сльози Ісусові...

Jesus gråt.

А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!

Jødene sa da: Se hvor han elsket ham!

А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?

Men nogen av dem sa: kunde ikke han som har åpnet den blindes øine, også ha gjort at denne ikke var død?

Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.

Jesus blev da atter oprørt i sin sjel, og kom til graven; det var en hule, og det lå en sten over den.

Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...

Jesus sier: Ta stenen bort! Marta, den dødes søster, sier til ham: Herre! han stinker allerede, for han har ligget fire dager.

Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?

Jesus sier til henne: Sa jeg dig ikke at dersom du tror, skal du se Guds herlighet?

І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.

De tok da stenen bort. Men Jesus løftet sine øine mot himmelen og sa: Fader! jeg takker dig fordi du har hørt mig.

Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.

Jeg visste jo at du alltid hører mig, men for folkets skyld som står omkring, sa jeg det, forat de skal tro at du har utsendt mig.

І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!

Og da han hadde sagt dette, ropte han med høi røst: Lasarus, kom ut!

І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...

Da kom den døde ut, bundet med liksvøp på føtter og hender, og om hans ansikt var bundet en svededuk. Jesus sier til dem: Løs ham og la ham gå!

І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.

Mange av jødene, som var kommet til Maria og hadde sett det han gjorde, trodde da på ham;

А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.

men nogen av dem gikk avsted til fariseerne og sa dem hvad Jesus hadde gjort.

Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?

Yppersteprestene og fariseerne kalte da rådet sammen til møte og sa: Hvad skal vi gjøre? for dette menneske gjør mange tegn.

Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!

Lar vi ham holde ved således, da vil alle tro på ham, og romerne vil komme og ta både vårt sted og vårt folk.

А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,

Men en av dem, Kaifas, som var yppersteprest det år, sa til dem:

і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!

I forstår ingenting, heller ikke tenker I på at det er til gagn for eder at ett menneske dør for folket og ikke hele folket går til grunne.

А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,

Dette sa han ikke av sig selv, men da han var yppersteprest det år, spådde han at Jesus skulde dø for folket,

і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

og ikke for folket alene, men for også å samle til ett de Guds barn som er spredt omkring.

Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.

Fra den dag av la de råd op om å slå ham ihjel.

І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.

Jesus gikk derfor ikke lenger åpenlyst omkring blandt jødene, men drog derfra til landet nær ved ørkenen, til en by som heter Efraim, og han blev der med sine disipler.

Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.

Men jødenes påske var nær, og mange drog før påsken fra landet op til Jerusalem for å rense sig.

І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?

De lette da efter Jesus, og talte sig imellem mens de stod i templet: Hvad tror I? kommer han slett ikke til høitiden?

А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.

Men yppersteprestene og fariseerne hadde påbudt at om nogen fikk vite hvor han var, skulde han melde det, så de kunde gripe ham.