Job 28

Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

Sølvet har jo sin grube, og gullet, som renses, sitt finnested;

залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

jern hentes frem av jorden, og sten smeltes til kobber.

Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

De gjør ende på mørket, og inn i de innerste kroker gransker de stener som ligger i det sorte mørke;

ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

de bryter en sjakt langt borte fra menneskers bolig; der ferdes de glemt, dypt under menneskers føtter; der henger de og svever langt borte fra mennesker.

Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

Av jorden kommer det brød; men inne i den blir alt veltet om som av ild.

місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

Safiren har sin bolig i dens stener, og gullklumper finnes der.

Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

Ingen rovfugl kjenner stien dit ned, og intet falkeøie har sett den;

не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

stolte rovdyr har ikke trådt på den, ingen løve har skredet frem over den.

Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

På den hårde sten legger de sin hånd, de velter hele fjell om fra grunnen av.

пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

I berget sprenger de ganger, og allehånde kostelige ting får de se.

Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

De demmer for dryppet av vannårene og fører skjulte ting frem i lyset.

Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

Men visdommen hvor skal den finnes? Og hvor har forstanden sin bolig?

Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

Intet menneske kjenner dens verd, og den finnes ikke i de levendes land.

Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

Dypet sier: I mig er den ikke, og havet sier: Den er ikke hos mig.

Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

Den kan ikke kjøpes for kostelig gull, og dens pris ikke opveies med sølv.

Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

Den opveies ikke med Ofirs gull, med den dyre onyks og safir.

Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

Gull og glass kommer ikke op imot den, og en kan ikke bytte den til sig for kar av fint gull.

Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

Koraller og krystall kan ikke engang nevnes, og det å eie visdom er bedre enn perler.

Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

Etiopias topas kommer ikke op imot den; den kan ikke opveies med det reneste gull.

А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

Hvor kommer da visdommen fra? Og hvor har forstanden sin bolig?

Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

Den er dulgt for alle levendes øine, den er skjult for himmelens fugler;

Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

avgrunnen og døden sier: Bare et frasagn om den er kommet oss for øre.

Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

Gud kjenner veien til den, og han vet hvor den har sin bolig.

Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

For hans øie når til jordens ender; allting under himmelen ser han.

Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

Da han fastsatte vindens vekt og gav vannet dets mål,

коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

da han satte en lov for regnet og en vei for lynstrålen,

тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

da så han visdommen og åpenbarte den, da lot han den stå frem og utforsket den.

І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!

Og han sa til mennesket: Se, å frykte Herren, det er visdom, og å fly det onde er forstand.