Proverbs 31

Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:

Parole del re Lemuel. Sentenze con le quali sua madre lo ammaestrò.

Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?

Che ti dirò, figlio mio? che ti dirò, figlio delle mie viscere? che ti dirò, o figlio dei miei voti?

Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!

Non dare il tuo vigore alle donne, né i tuoi costumi a quelle che perdono i re.

Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,

Non s’addice ai re, o Lemuel, non s’addice ai re bere del vino, né ai principi, bramar la cervogia:

щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

che a volte, avendo bevuto, non dimentichino la legge, e non disconoscano i diritti d’ogni povero afflitto.

Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:

Date della cervogia a chi sta per perire, e del vino a chi ha l’anima amareggiata;

він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

affinché bevano, dimentichino la loro miseria, e non si ricordin più dei loro travagli.

Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

Apri la tua bocca in favore del mutolo, per sostener la causa di tutti i derelitti;

Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

apri la tua bocca, giudica con giustizia, fa’ ragione al misero ed al bisognoso.

Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

Elogio della donna forte e virtuosa. Una donna forte e virtuosa chi la troverà? il suo pregio sorpassa di molto quello delle perle.

довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!

Il cuore del suo marito confida in lei, ed egli non mancherà mai di provviste.

Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.

Ella gli fa del bene, e non del male, tutti i giorni della sua vita.

Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.

Ella si procura della lana e del lino, e lavora con diletto con le proprie mani.

Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.

Ella è simile alle navi dei mercanti: fa venire il suo cibo da lontano.

І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.

Ella si alza quando ancora è notte, distribuisce il cibo alla famiglia e il compito alle sue donne di servizio.

Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.

Ella posa gli occhi sopra un campo, e l’acquista; col guadagno delle sue mani pianta una vigna.

Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.

Ella si ricinge di forza i fianchi, e fa robuste le sue braccia.

Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.

Ella s’accorge che il suo lavoro rende bene; la sua lucerna non si spegne la notte.

Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.

Ella mette la mano alla ròcca, e le sue dita maneggiano il fuso.

Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

Ella stende le palme al misero, e porge le mani al bisognoso.

Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.

Ella non teme la neve per la sua famiglia, perché tutta la sua famiglia è vestita di lana scarlatta.

Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.

Ella si fa dei tappeti, ha delle vesti di lino finissimo e di porpora.

Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.

Il suo marito è rispettato alle porte, quando si siede fra gli Anziani del paese.

Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.

Ella fa delle tuniche e le vende, e delle cinture che dà al mercante.

Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

Forza e dignità sono il suo manto, ed ella si ride dell’avvenire.

Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.

Ella apre la bocca con sapienza, ed ha sulla lingua insegnamenti di bontà.

Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.

Ella sorveglia l’andamento della sua casa, e non mangia il pane di pigrizia.

Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:

I suoi figliuoli sorgono e la proclaman beata, e il suo marito la loda, dicendo:

Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

"Molte donne si son portate valorosamente, ma tu le superi tutte"!

Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!

La grazia è fallace e la bellezza è cosa vana; ma la donna che teme l’Eterno è quella che sarà lodata.

Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!

Datele del frutto delle sue mani, e le opere sue la lodino alle porte!