Proverbs 19

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Meglio un povero che cammina nella sua integrità, di colui ch’è perverso di labbra ed anche stolto.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

L’ardore stesso, senza conoscenza, non è cosa buona: e chi cammina in fretta sbaglia strada.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

La stoltezza dell’uomo ne perverte la via, ma il cuor di lui s’irrita contro l’Eterno.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Le ricchezze procurano gran numero d’amici, ma il povero è abbandonato anche dal suo compagno.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Il falso testimonio non rimarrà impunito, e chi spaccia menzogne non avrà scampo.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Molti corteggiano l’uomo generoso, e tutti sono amici dell’uomo munificente.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Tutti i fratelli del povero l’odiano, quanto più gli amici suoi s’allontaneranno da lui! Ei li sollecita con parole, ma già sono scomparsi.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Chi acquista senno ama l’anima sua; e chi serba con cura la prudenza troverà del bene.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Il falso testimonio non rimarrà impunito, e chi spaccia menzogne perirà.

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Vivere in delizie non s’addice allo stolto; quanto meno s’addice allo schiavo dominare sui principi!

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

Il senno rende l’uomo lento all’ira, ed egli stima sua gloria il passar sopra le offese.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

L’ira del re è come il ruggito d’un leone, ma il suo favore è come rugiada sull’erba.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Un figliuolo stolto è una grande sciagura per suo padre, e le risse d’una moglie sono il gocciolar continuo d’un tetto.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

Casa e ricchezze sono un’eredità dei padri, ma una moglie giudiziosa è un dono dell’Eterno.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

La pigrizia fa cadere nel torpore, e l’anima indolente patirà la fame.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Chi osserva il comandamento ha cura dell’anima sua, ma chi non si dà pensiero della propria condotta morrà.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Chi ha pietà del povero presta all’Eterno, che gli contraccambierà l’opera buona.

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Castiga il tuo figliuolo, mentre c’è ancora speranza, ma non ti lasciar andare sino a farlo morire.

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

L’uomo dalla collera violenta dev’esser punito; ché, se lo scampi, dovrai tornare daccapo.

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Ascolta il consiglio e ricevi l’istruzione, affinché tu diventi savio per il resto della vita.

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Ci sono molti disegni nel cuor dell’uomo, ma il piano dell’Eterno è quello che sussiste.

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

Ciò che rende caro l’uomo è la bontà, e un povero val più d’un bugiardo.

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

Il timor dell’Eterno mena alla vita; chi l’ha si sazia, e passa la notte non visitato da alcun male.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

Il pigro tuffa la mano nel piatto, e non fa neppur tanto da portarla alla bocca.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Percuoti il beffardo, e il semplice si farà accorto; riprendi l’intelligente, e imparerà la scienza.

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

Il figlio che fa vergogna e disonore, rovina suo padre e scaccia sua madre.

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Cessa, figliuol mio, d’ascoltar l’istruzione, se ti vuoi allontanare dalle parole della scienza.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

Il testimonio iniquo si burla della giustizia, e la bocca degli empi trangugia l’iniquità.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.

I giudici son preparati per i beffardi e le percosse per il dosso degli stolti.