Psalms 104

Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

Áldjad én lelkem az Urat! Uram én Istenem, nagy vagy te igen, ékességet és fenséget öltöztél magadra!

Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

A ki körülvette magát világossággal, mint egy öltözettel, és kiterjesztette az egeket, mint egy kárpitot;

Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

A ki vizeken építi fel az ő palotáját, a felhőket rendeli az ő szekerévé, jár a szeleknek szárnyain;

Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

A ki a szeleket teszi követeivé, a lángoló tüzet szolgáivá.

Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

Ő fundálta a földet az ő oszlopain, nem mozdul az meg soha örökké.

безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,

Vízáradattal, mint egy ruhával borítottad be azt, a hegyek felett is vizek állottak vala.

від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

Egy kiáltásodtól eloszlának, és mennydörgésednek szavától szétriadának.

виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

Hegyek emelkedének fel és völgyek szállának alá arra a helyre, a melyet fundáltál nékik.

Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

Határt vetettél, a melyet át nem hágnak, nem térnek vissza a földnek elborítására.

Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

A ki elbocsátja a forrásokat a völgyekbe, hogy folydogáljanak a hegyek között;

напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

Megitassák a mezőnek minden állatát; a vadszamarak is megoltsák szomjúságukat.

Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

Mellettök lakoznak az égnek madarai, az ágak közül hangicsálnak.

Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

A ki megöntözi a hegyeket az ő palotájából; a te munkáidnak gyümölcséből megelégíttetik a föld.

Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

A ki füvet sarjaszt a barmoknak és növényeket az embereknek hasznára, hogy eledelt vegyenek a földből,

і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

És bort, a mely megvidámítja a halandónak szívét, fényesebbé teszi az orczát az olajnál; és kenyeret, a mely megerősíti a halandónak szívét.

Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

Megelégíttetnek az Úrnak fái, a Libánonnak czédrusai, a melyeket plántált;

що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

A melyeken madarak fészkelnek: az eszterág, a melynek a cziprusok a háza.

Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

A magas hegyek a vadkecskéknek, a sziklák hörcsögöknek menedéke.

і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

Teremtett holdat ünnepeknek mutatására; a napot, a mely lenyugovását tudja.

Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

Szerzett setétséget, hogy éjszaka legyen, a melyben szétjárjanak a mezőnek összes vadai;

ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

Az oroszlánkölykök, a melyek ordítanak a prédáért, sürgetvén Istentől eledelöket.

Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

Ha felkél a nap, elrejtőznek és hajlékaikban heverésznek;

Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

Az ember munkájára megy ki, és az ő dolgára mind estvéig.

Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

Mily számtalanok a te műveid, Uram! Mindazokat bölcsen alkottad meg, és betelt a föld a te gazdagságoddal.

Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

Ez a nagy és széles tenger! Itt vannak benne a megszámlálhatatlan csúszók; apró állatok nagyokkal együtt.

Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

Amott gályák járnak *s* czethal, a melyet azért formáltál, hogy játszadozzék benne.

Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

Mindazok te reád néznek, hogy megadjad eledelüket alkalmas időben.

Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

Adsz nékik *és* ők takarnak; megnyitod kezedet, és megtelnek a te jóvoltoddal.

Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

Elfordítod orczádat, megháborodnak; elveszed a lelköket, kimulnak és porrá lesznek újra.

Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

Kibocsátod a te lelkedet, megújulnak, és újjá teszed a földnek színét.

Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

Legyen az Úrnak dicsőség örökké; örvendezzen az Úr az ő teremtményeiben;

Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

A ki, ha rátekint e földre, megrendül az; megilleti a hegyeket, és füstölögnek azok.

Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

Éneklek az Úrnak egész életemben; zengedezek az én Istenemnek, a míg vagyok!

Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

Legyen kedves néki az én rebegésem; örvendezem én az Úrban;

Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

Veszszenek el a bűnösök a földről, és a hitetlenek ne legyenek többé! Áldjad én lelkem az Urat; dicsérjétek az Urat!