Matthew 15

Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

Akkor írástudók és farizeusok jőnek vala Jézushoz, Jeruzsálemből, mondván:

Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

Miért hágják át a te tanítványaid a vének rendeléseit? Mert nem mossák meg a kezeiket, mikor enni akarnak.

А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

Ő pedig felelvén monda nékik: Ti meg miért hágjátok át az Isten parancsolatját a ti rendeléseitek által?

Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

Mert Isten parancsolta ezt, mondván: Tiszteld atyádat és anyádat, és: A ki atyját vagy anyját szidalmazza, halállal lakoljon.

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

Ti pedig ezt mondjátok: A ki atyjának vagy anyjának ezt mondja: Templomi ajándék az, a mivel megsegíthetlek, az olyan akár ne is tisztelje az ő atyját vagy anyját.

то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

És erőtelenné tettétek az Isten parancsolatját a ti rendeléseitek által.

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

Képmutatók, igazán prófétált felőletek Ésaiás, mondván:

Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

Ez a nép szájával közelget hozzám, és ajkával tisztel engemet; szíve pedig távol van tőlem.

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

Pedig hiába tisztelnek engem, ha oly tudományokat tanítanak, a melyek embereknek parancsolatai.

І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

És előszólítván a sokaságot, monda nékik: Halljátok és értsétek meg:

Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

Nem az fertőzteti meg az embert, a mi a szájon bemegy, hanem a mi kijön a szájból, az fertőzteti meg az embert.

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

Akkor hozzájárulván az ő tanítványai, mondának néki: Tudod-é, hogy a farizeusok e beszédet hallván, megbotránkoztak?

А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

Ő pedig felelvén, monda: Minden plánta, a melyet nem az én mennyei Atyám plántált, kitépetik.

Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

Hagyjátok őket; vakoknak vak vezetői ők: ha pedig vak vezeti a vakot, mind a ketten a verembe esnek.

А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

Péter pedig felelvén, monda néki: Magyarázd meg nékünk ezt a példázatot.

А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

Jézus pedig monda: Ti is értelem nélkül vagytok-é még?

Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

Mégsem értitek-é, hogy minden, a mi a szájon bemegy, a gyomorba jut, és az árnyékszékbe vettetik?

Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

A mik pedig a szájból jőnek ki, a szívből származnak, és azok fertőztetik meg az embert.

Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

Mert a szívből származnak a gonosz gondolatok, gyilkosságok, házasságtörések, paráznaságok, lopások, hamis tanubizonyságok, káromlások.

Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

Ezek fertőztetik meg az embert; de a mosdatlan kézzel való evés nem fertőzteti meg az embert.

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

És elmenvén onnét Jézus, Tirus és Sidon vidékeire tére.

І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

És ímé egy kananeus asszony jövén ki abból a tartományból, kiált vala néki: Uram, Dávidnak fia, könyörülj rajtam! az én leányom az ördögtől gonoszul gyötörtetik.

А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

Ő pedig egy szót sem felele néki. És az ő tanítványai hozzá menvén, kérik vala őt, mondván: Bocsásd el őt, mert utánunk kiált.

А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

Ő pedig felelvén, monda: Nem küldettem, csak az Izráel házának elveszett juhaihoz.

А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

Az asszony pedig odaérvén, leborula előtte, mondván: Uram, légy segítségül nékem!

А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

Ő pedig felelvén, monda: Nem jó a fiak kenyerét elvenni, és az ebeknek vetni.

Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

Az pedig monda: Úgy van, Uram; de hiszen az ebek is esznek a morzsalékokból, a mik az ő uroknak asztaláról aláhullanak.

Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

Ekkor felelvén Jézus, monda néki: Óh asszony, nagy a te hited! Legyen néked a te akaratod szerint. És meggyógyula az ő leánya attól a pillanattól fogva.

І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

És onnét távozva, méne Jézus a Galilea tengere mellé; és felmenvén a hegyre, ott leüle.

І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

És nagy sokaság megy vala hozzá, vivén magokkal sántákat, vakokat, némákat, csonkákat és sok egyebeket, és odahelyezék őket a Jézus lábai elé; és meggyógyítá őket,

А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

Úgy hogy a sokaság álmélkodik vala, látván, hogy a némák beszélnek, a csonkák megépülnek, a sánták járnak, a vakok látnak: és dicsőíték Izráel Istenét.

А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

Jézus pedig előszólítván az ő tanítványait, monda: Szánakozom e sokaságon, mert három napja immár, hogy velem vannak, és nincs mit enniök. Éhen pedig nem akarom őket elbocsátani, hogy valamiképen ki ne dőljenek az úton.

А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

És mondának néki az ő tanítványai: Honnét volna e pusztában annyi kenyerünk, hogy megelégítsünk ily nagy sokaságot?

А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

És monda nékik Jézus: Hány kenyeretek van? Ők pedig mondának: Hét, és néhány halunk.

І Він ізвелів на землі посідати народові.

És parancsolá a sokaságnak, hogy telepedjenek le a földön.

І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

És vevén a hét kenyeret és a halakat, és hálákat adván, megtöré, és adá az ő tanítványainak, a tanítványok pedig a sokaságnak.

І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

És mindnyájan evének, és megelégedének; és fölszedék a maradék darabokat hét teli kosárral.

Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

A kik pedig ettek vala, négyezeren valának férfiak, asszonyokon és gyermekeken kívül.

І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.

És elbocsátván a sokaságot, beszálla a hajóba, és elméne Magdala határaiba.