Job 22

І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:

Felele pedig a Témánból való Elifáz, és monda:

Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!

Az Istennek használ-é az ember? Sőt önmagának használ az okos!

Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

Gyönyörűségére van-é az a Mindenhatónak, ha te igaz vagy; avagy nyereség-é, hogy feddhetetlenül jársz?

Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?

A te *isteni* félelmedért fedd-é téged, és *azért* perel-é veled?

Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!

Avagy nem sok-é a te gonoszságod, és nem véghetetlen-é a te hamisságod?

Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!

Hiszen zálogot vettél a te atyádfiától méltatlanul, és a szegényeket mezítelenekké tetted.

Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...

Az eltikkadtnak vizet sem adtál inni, és az éhezőtől megtagadtad a kenyeret.

А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.

A ki hatalmas volt, azé vala az ország, és a ki nagytekintélyű volt, az lakik vala rajta.

Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,

Az özvegyeket üres kézzel bocsátottad el, és az árváknak karjai eltörettek.

тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,

Azért vett körül téged a veszedelem, és rettegtet téged hirtelen való rettegés;

твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...

Avagy a setétség, hogy ne láthass, és a vizek árja, a mely elborít!

Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!

Hát nem olyan magas-é Isten, mint az egek? És lásd, a csillagok is ott fent mily igen magasak!

А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?

És mégis azt mondod: Mit tud az Isten; megítélheti-é, a mi a homály mögött van?

Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.

Sűrű felhők leplezik el őt és nem lát, és az ég körületén jár.

Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,

Az ősvilág ösvényét követed-é, a melyen az álnok emberek jártak;

що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,

A kik időnap előtt ragadtattak el, és alapjokat elmosta a víz?!

що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?

A kik azt mondják vala Istennek: Távozzál el tőlünk! És mit cselekedék velök a Mindenható?

А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!

Ő pedig megtöltötte házaikat jóval. De az istentelenek tanácsa távol legyen tőlem.

Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:

Látják ezt az igazak és örülnek rajta, az ártatlan pedig csúfolja őket:

Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!

Valósággal kigyomláltatott a mi ellenségünk, és az ő maradékjokat tűz emészti meg!

Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.

Bízd csak azért magadat ő reá és légy békességben: ezekből jó származik reád.

Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

Végy csak oktatást az ő szájából, és vésd szívedbe az ő beszédeit!

Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.

Ha megtérsz a Mindenhatóhoz, megépíttetel, *és* az álnokságot távol űzöd a te sátorodtól.

І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,

Vesd a porba a nemes érczet, és a patakok kavicsába az ofiri aranyat:

і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!

És akkor a Mindenható lesz a te nemes érczed és a te ragyogó ezüstöd.

Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,

Bizony akkor a Mindenhatóban gyönyörködöl, és a te arczodat Istenhez emeled.

будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.

Hozzá könyörögsz és meghallgat téged, és lefizeted fogadásaidat.

А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.

Mihelyt valamit elgondolsz, sikerül az néked, és a te utaidon világosság fénylik.

Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.

Hogyha megaláznak, felmagasztalásnak mondod azt, és ő az alázatost megtartja.

Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.

Megszabadítja a nem ártatlant is, és pedig a te kezeidnek tisztaságáért szabadul meg az.