Proverbs 7

Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,

בני שמר אמרי ומצותי תצפן אתך׃

бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,

שמר מצותי וחיה ותורתי כאישון עיניך׃

прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!

קשרם על אצבעתיך כתבם על לוח לבך׃

На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!

אמר לחכמה אחתי את ומדע לבינה תקרא׃

щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.

לשמרך מאשה זרה מנכריה אמריה החליקה׃

Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,

כי בחלון ביתי בעד אשנבי נשקפתי׃

і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,

וארא בפתאים אבינה בבנים נער חסר לב׃

проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

עבר בשוק אצל פנה ודרך ביתה יצעד׃

коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.

בנשף בערב יום באישון לילה ואפלה׃

Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,

והנה אשה לקראתו שית זונה ונצרת לב׃

галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:

המיה היא וסררת בביתה לא ישכנו רגליה׃

раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...

פעם בחוץ פעם ברחבות ואצל כל פנה תארב׃

І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:

והחזיקה בו ונשקה לו העזה פניה ותאמר לו׃

У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!

זבחי שלמים עלי היום שלמתי נדרי׃

Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!

על כן יצאתי לקראתך לשחר פניך ואמצאך׃

Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,

מרבדים רבדתי ערשי חטבות אטון מצרים׃

постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...

נפתי משכבי מר אהלים וקנמון׃

Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!

לכה נרוה דדים עד הבקר נתעלסה באהבים׃

Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:

כי אין האיש בביתו הלך בדרך מרחוק׃

вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...

צרור הכסף לקח בידו ליום הכסא יבא ביתו׃

Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,

הטתו ברב לקחה בחלק שפתיה תדיחנו׃

він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

הולך אחריה פתאם כשור אל טבח יבוא וכעכס אל מוסר אויל׃

як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...

עד יפלח חץ כבדו כמהר צפור אל פח ולא ידע כי בנפשו הוא׃

А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:

ועתה בנים שמעו לי והקשיבו לאמרי פי׃

Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,

אל ישט אל דרכיה לבך אל תתע בנתיבותיה׃

бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!

כי רבים חללים הפילה ועצמים כל הרגיה׃

Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...

דרכי שאול ביתה ירדות אל חדרי מות׃