Matthew 13

Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

ויהי ביום ההוא ויצא ישוע מן הבית וישב על הים׃

І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

ויקהלו אליו המון עם רב וירד אל האניה וישב בה וכל העם עמדים על שפת הים׃

І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

וירב לדבר אליהם במשלים לאמר הנה הזורע יצא לזרע׃

І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

ובזרעו נפל מן הזרע על יד הדרך ויבא העוף ויאכלהו׃

Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

ויש אשר נפל על מקמות סלע אשר אין לו שם אדמה הרבה וימהר לצמח כי לא היה לו עמק אדמה׃

а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

ויהי כזרח השמש ויצרב וייבש כי לא היה לו שרש׃

А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

ויש אשר נפל בין הקצים ויעלו הקצים וימעכהו׃

Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

ויש אשר נפל על האדמה הטובה ויתן פרי זה מאה שערים וזה ששים וזה שלשים׃

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

מי אשר אזנים לו לשמע ישמע׃

І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

ויגשו אליו התלמידים ויאמרו למה זה במשלים תדבר אליהם׃

А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

ויען ויאמר כי לכם נתן לדעת את סודות מלכות השמים ולהם לא נתן׃

Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

כי מי שיש לו נתן ינתן לו ויעדיף ומי שאין לו גם את אשר יש לו יקח ממנו׃

Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

על כן במשלים אדבר אליהם כי בראתם לא יראו ובשמעם לא ישמעו אף לא יבינו׃

І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

ותקים בהם נבואת ישעיהו האמרת שמעו שמוע ואל תבינו וראו ראו ואל תדעו׃

Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

כי השמן לב העם הזה ואזניו הכבד ועיניו השע פן יראה בעיניו ובאזניו ישמע ולבבו יבין ושב ורפא לו׃

Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

ואתם אשרי עיניכם כי תראינה ואזניכם כי תשמענה׃

Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

כי אמן אמר אני לכם נביאים וצדיקים רבים נכספו לראת את אשר אתם ראים ולא ראוהו ולשמע את אשר אתם שמעים ולא שמעוהו׃

Послухайте ж притчу про сіяча.

לכן אתם שמעו נא את משל הזורע׃

До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

כל איש שמע את דבר המלכות ולא יבינהו ובא הרע וחטף את הזרוע בלבבו הוא הנזרע על יד הדרך׃

А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

והנזרע על הסלע הוא השמע את הדבר וימהר ויקחנו בשמחה׃

але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

אך אין לו שרש תחתיו ורק לשעה יעמד ובהיות צרה ורדיפה על אדות הדבר מיד נכשל׃

А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

והנזרע בין הקצים הוא השמע את הדבר ודאגת העולם הזה ומרמת העשר ימעכו את הדבר ופרי לא יהיה לו׃

А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

והנזרע על האדמה הטובה הוא השמע את הדבר ומבין אתו אף יעשה פרי ונתן זה מאה שערים וזה ששים וזה שלשים׃

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

וישם לפניהם משל אחר לאמר מלכות השמים דומה לאיש אשר זרע זרע טוב בשדהו׃

А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

ויהי בנפל תרדמה על האנשים ויבא איבו ויזרע זונין בתוך החטים וילך לו׃

А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

וכאשר פרח הדשא ויעש פרי ויראו גם הזונין׃

І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

ויגשו עבדי בעל הבית ויאמרו אליו אדנינו הלא זרע טוב זרעת בשדך ומאין לו הזונין׃

А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

ויאמר להם איש איב עשה זאת ויאמרו אליו העבדים היש את נפשך כי נלך ונלקט אתם׃

Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

ויאמר לא פן בלקטכם את הזונין תשרשו גם את החטים׃

Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

הניחו אתם ויגדלו שניהם יחד עד הקציר והיה בעת הקציר אמר לקוצרים לקטו בראשונה את הזונין ואגדו אתם אגדות לשרפם ואת החטים אספו לאוצרי׃

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

וישם לפניהם משל אחר לאמר מלכות השמים דומה לגרגר של חרדל אשר לקחו איש ויזרעהו בשדהו׃

Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

והוא קטן מכל הזרועים וכאשר צמח גדול הוא מן הירקות והיה לעץ עד אשר יבאו עוף השמים וקננו בענפיו׃

Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

וישא עוד משלו ויאמר מלכות השמים דומה לשאר אשר לקחתו אשה ותטמנהו בשלש סאים קמח עד כי יחמץ כלו׃

Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

כל זאת דבר ישוע במשלים אל המון העם ובבלי משל לא דבר אליהם׃

щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

למלאת את אשר דבר הנביא לאמר אפתחה במשל פי אביעה חידות מני קדם׃

Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

אז שלח ישוע את המון העם ויבא הביתה ויגשו אליו תלמידיו ויאמרו באר נא לנו את משל זוני השדה׃

А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

ויען ויאמר אליהם הזורע את הזרע הטוב הוא בן האדם׃

а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

והשדה הוא העולם והזרע הטוב בני המלכות הם והזונין בני הרע המה׃

а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

והאיב אשר זרעם הוא השטן והקציר הוא קץ העולם והקצרים הם המלאכים׃

І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

והנה כאשר ילקטו הזונין ונשרפו באש כן יהיה בקץ העולם הזה׃

Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

בן האדם ישלח את מלאכיו ולקטו ממלכותו את כל המכשלות ואת כל פעלי האון׃

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

והשליכו אתם אל תנור האש שם תהיה היללה וחרק השנים׃

Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

אז יזהירו הצדיקים כשמש במלכות אביהם מי אשר אזנים לו לשמע ישמע׃

Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

עוד דומה מלכות השמים לאוצר טמון בשדה אשר מצאו איש ויטמנהו ובשמחתו ילך ומכר את כל אשר לו וקנה את השדה ההוא׃

Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

עוד דומה מלכות השמים לסחר המבקש מרגליות טבות׃

а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

וכאשר מצא מרגלית אחת יקרה מאד הלך לו וימכר את כל אשר לו ויקן אתה׃

Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

עוד דומה מלכות השמים למכמרת אשר הורדה לים ומינים שונים יאספו לתוכה׃

Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

וכאשר נמלאה העלו אתה אל שפת הים וישבו וילקטו את המינים הטובים לתוך הכלים ואת המשחתים השליכו חוצה׃

Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

כן יהיה בקץ העולם יצאו המלאכים והבדילו את הרשעים מתוך הצדיקים׃

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

והשליכום אל תנור האש שם תהיה היללה וחרק השנים׃

Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

ויאמר אליהם ישוע האתם הבינותם את כל זאת ויאמרו אליו כן אדנינו׃

І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

ויאמר אליהם על כן כל סופר המלמד למלכות השמים דומה לאיש בעל הבית המוציא מאוצרו חדשות וישנות׃

І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

ויהי ככלות ישוע את המשלים האלה ויעבר משם׃

І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

ויבא לארצו וילמד אתם בבית כנסתם עד כי השתוממו ויאמרו מאין לזה החכמה הזאת והגבורות׃

Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

הלא זה הוא בן החרש הלא אמו שמה מרים ואחיו יעקב ויוסי ושמעון ויהודה׃

І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

ואחיותיו הלא כלן אתנו הן ומאין איפוא לו כל אלה׃

І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

ויהי להם למכשול ויאמר ישוע אליהם אין הנביא נקלה כי אם בארצו ובביתו׃

І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.

ולא עשה שם גבורות רבות מפני חסר אמונתם׃