John 11

Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.

ויהי איש חולה לעזר שמו מבית היני כפר מרים ומרתא אחותה׃

А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.

היא מרים אשר משחה את האדון בשמן המר ותנגב את רגליו בשערותיה ועתה לעזר אחיה חלה׃

Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...

ותשלחנה אחיותיו אליו לאמר אדני הנה זה אשר אהבת חלה הוא׃

Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.

וישמע ישוע ויאמר זאת המחלה איננה למות כי אם לכבוד האלהים למען יכבד בה בן האלהים׃

А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

וישוע אהב את מרתא ואת אחותה ואת לעזר׃

А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.

ויהי כשמעו כי חלה ויתמהמה וישב יומים במקום אשר הוא שם׃

Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.

מאחרי כן אמר לתלמידיו לכו ונשובה לארץ יהודה׃

Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?

ויאמרו אליו תלמידיו רבי עתה זה בקשו היהודים לסקלך ואתה תשוב שמה׃

Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.

ויען ישוע הלא שתים עשרה שעות ליום איש כי ילך ביום לא יכשל כי יראה אור העולם הזה׃

А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.

אבל ההלך בלילה יכשל כי האור אין בו׃

Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.

כזאת דבר ואחרי כן אמר אליהם לעזר ידידנו ישן הוא ואנכי הלך למען אעירנו׃

А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.

ויאמרו תלמידיו אדני אם ישן הוא יושע׃

Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.

וישוע דבר על מותו והמה חשבו כי על מנוחת השנה דבר׃

Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.

אז גלה ישוע את אזנם ויאמר אליהם לעזר מת׃

І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.

ושמח אני בגללכם כי לא הייתי שם למען תאמינו ועתה נסעה ונלכה אליו׃

Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.

ויאמר תומא הנקרא דידומוס אל התלמידים חבריו נלכה גם אנחנו למען נמות עמו׃

Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.

ויבא ישוע וימצאהו זה ארבעה ימים שכב בקבר׃

А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.

ובית היני היה קרוב לירושלים כדרך חמש עשרה ריס׃

І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.

ורבים מן היהודים באו בית מרתא ומרים לנחם אתהן על אחיהן׃

Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.

ויהי כשמע מרתא כי ישוע בא ותצא לקרתו ומרים יושבת בבית׃

І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...

ותאמר מרתא אל ישוע אדני אלו היית פה כי אז לא מת אחי׃

Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!

וגם עתה ידעתי כי כל אשר תשאל מאת אלהים יתן לך אלהים׃

Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!

ויאמר אליה ישוע קום יקום אחיך׃

Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.

ותאמר אליו מרתא ידעתי כי יקום בתקומה ביום האחרון׃

Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.

ויאמר אליה ישוע אנכי התקומה והחיים המאמין בי יחיה גם כי ימות׃

І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?

וכל החי אשר יאמין בי לא ימות לעולם התאמיני זאת׃

Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.

ותאמר אליו כן אדני האמנתי כי אתה המשיח בן האלהים הבא לעולם׃

І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!

ויהי אחר דברה זאת ותלך ותקרא למרים אחותה בסתר לאמר הנה המורה פה וקרא לך׃

А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.

היא שמעה ותמהר לקום ותבא אליו׃

А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.

וישוע טרם יבא אל הכפר כי עודנו עמד במקום אשר פגשתו שם מרתא׃

Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.

והיהודים אשר באו אל ביתה לנחמה כראותם את מרים כי קמה פתאם ותצא הלכו אחריה באמרם כי הלכה לה אל הקבר לבכות שמה׃

Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!

ותבא מרים אל המקום אשר ישוע עמד שם ותרא אתו ותפל לרגליו ותאמר לו אדני אלו היית פה כי אז לא מת אחי׃

А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,

ויהי כראות ישוע אתה בכיה וגם היהודים אשר באו אתה בכים ותזעם רוחו ויהי מרעיד׃

і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!

ויאמר איפה שמתם אתו ויאמרו אליו אדני בא וראה׃

І закапали сльози Ісусові...

ויבך ישוע׃

А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!

ויאמרו היהודים הנה מה גדלה אהבתו אתו׃

А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?

ומקצתם אמרו הפקח עיני העור הלא יכל לעשות שגם זה לא ימות׃

Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.

ויוסף עוד ישוע להזעם ברוחו ויבא אל הקבר והוא מערה ואבן על מבואה׃

Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...

ויאמר ישוע שאו את האבן מעליה ותאמר אליו מרתא אחות המת אדני הנה כבר באש כי ארבעה ימים לו׃

Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?

ויאמר אליה ישוע הלא אמרתי לך כי אם תאמיני תחזי את כבוד האלהים׃

І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.

וישאו את האבן אשר המת הושם שם וישוע נשא את עיניו למרום ויאמר אודך אבי כי עניתני׃

Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.

ואני ידעתי כי בכל עת תענני אולם בעבור העם הזה אשר סביבותי דברתי למען יאמינו בי כי אתה שלחתני׃

І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!

ויהי ככלותו לדבר ויקרא בקול גדול לעזר קום צא׃

І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...

ויצא המת וידיו ורגליו כרוכת בתכריכין ופיו לוטים בסודר ויאמר אליהם ישוע התירו אתו וילך לדרכו׃

І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.

ורבים מן היהודים אשר באו אל מרים בראותם את אשר עשה ישוע האמינו בו׃

А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.

ומקצתם הלכו אל הפרושים ויגידו להם את אשר עשה ישוע׃

Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?

אז יקהילו הכהנים הגדולים והפרושים את הסנהדרין ויאמרו מה נעשה כי האיש הלזה עשה אתות הרבה׃

Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!

אם נניח לו לעשות כלם יאמינו בו ובאו הרומיים ולקחו גם את אדמתנו וגם את עמנו׃

А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,

ואחד מהם קיפא שמו והוא כהן גדול בשנה ההיא אמר אליהם הן לא תדעו מאומה׃

і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!

אף לא תתבוננו כי טוב לנו מות איש אחד בעד הגוי מאבד העם כלו׃

А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,

וזאת לא דבר מלבו כי אם בהיותו כהן גדול בשנה ההיא נבא כי ישוע ימות בעד העם׃

і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

ולא בעד העם לבד כי אם לקבץ גם את בני אלהים המפזרים והיו לאחדים׃

Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.

ויועצו יחדו להמיתו מהיום ההוא והלאה׃

І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.

על כן לא התהלך ישוע עוד בתוך היהודים בגלוי כי אם סר משם לארץ הקרובה אל המדבר אל עיר עפרים ויגר שם עם תלמידיו׃

Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.

ויקרבו ימי הפסח ליהודים ועם רב עלו מן הארץ ירושלימה לפני הפסח למען יטהרו׃

І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?

ויבקשו את ישוע ובעמדם בבית המקדש נדברו לאמר מה תחשבו הכי לא יבוא אל החג׃

А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.

והכהנים הגדולים והפרושים גזרו גזרה אשר אם ידע איש את מקומו יודיענו למען יתפשהו׃