John 10

Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.
אמן אמן אני אמר לכם איש אשר לא יבוא דרך השער אל מכלא הצאן כי אם יעלה בדרך אחר גנב ופריץ הוא׃
А хто входить дверима, той вівцям пастух.
ואשר יבוא דרך השער הוא רעה הצאן׃
Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.
לו יפתח שמר הסף והצאן את קלו תשמענה והוא לצאנו בשם יקרא ויוציאם׃
А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.
ואחרי הוציאו את צאנו הוא יעבר לפניהן והצאן הלכות אחריו כי ידעו את קולו׃
За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.
ואחרי זר לא תלכנה כי אם ינוסו מפניו כי את קול הזרים לא ידעו׃
Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.
המשל הזה דבר ישוע באזניהם והמה לא ידעו מה זאת אשר אמר אליהם׃
І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.
ויוסף ישוע וידבר אליהם אמן אמן אני אמר לכם אני הוא דלת הצאן׃
Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
כל אשר באו לפני גנבים המה ופריצים והצאן לא שמעו לקולם׃
Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.
אנכי הדלת איש כי יבוא בי יושע ובצאתו ובבואו ימצא מרעה׃
Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.
הגנב לא יבוא כי אם לגנוב ולהרוג ולאבד ואני באתי לבעבור הביא להם חיים ומלא ספקם׃
Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.
אנכי הוא הרעה הטוב הרעה הטוב יתן את נפשו בעד צאנו׃
А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.
והשכיר אשר לא רעה הוא והצאן לא לו הנה בראותו כי בא הזאב יעזב את הצאן ונס והזאב יחטף ויפיץ את הצאן׃
А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.
השכיר ינוס כי שכיר הוא ולא ידאג לצאן׃
Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
אני הרעה הטוב וידעתי את אשר לי ונודעתי לאשר לי׃
Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.
כאשר האב ידעני ואני ידעתי את האב ואת נפשי אתן בעד הצאן׃
Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!
וצאן אחרות יש לי אשר אינן מן המכלה הזאת ועלי לנהל גם אתן ותשמענה קולי והיה עדר אחד ורעה אחד׃
Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.
על כן אהב אתי אבי כי את נפשי אתן למען אשוב ואקחה׃
Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.
ואיש לא יקחנה מאתי כי אם אני מעצמי אתננה יש בידי לתת אתה ובידי לשוב לקחתה את המצוה הזאת לקחתי מעם אבי׃
З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.
ותהי מחלקת גם בפעם הזאת בין היהודים על הדברים האלה׃
І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?
ויאמרו רבים מהם שד בו ומשגע הוא למה תשמעו אליו׃
Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...
ואחרים אמרו לא כאלה ידבר איש אחוז שד היוכל שד לפקח עיני עורים׃
Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.
ויהי חג חנכת הבית בירושלים וסתיו היה׃
А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.
ויתהלך ישוע במקדש באולם של שלמה׃
Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!
ויסבו אתו היהודים ויאמרו אליו עד אנה תתלה את נפשנו את המשיח אתה הגידה לנו ברור׃
Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.
ויען אתם ישוע הן אמרתי אליכם ולא האמנתם בי המעשים אשר אני עשה בשם אבי הם יעידו עלי׃
Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.
אבל אתם לא תאמינו יען לא מצאני אתם כאשר אמרתי לכם׃
Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.
צאני תשמענה את קולי ואני ידעתין ואחרי תלכנה׃
І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.
ואני אתן להן חיי עולמים ולא תאבדנה לנצח ואיש לא יחטף אתהן מידי׃
Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.
האב אשר נתנן לי גדול הוא על כל ואיש לא יחטף אתהן מיד האב׃
Я й Отець Ми одне!
אני ואבי אחד אנחנו׃
Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.
אז ירימו היהודים כפעם בפעם אבנים לסקלו׃
Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?
ויען אתם ישוע מעשים טובים רבים הראיתי אתכם מאת אבי על אי זה מן המעשים ההם תסקלני׃
Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...
ויענו היהודים אתו לאמר על מעשה טוב לא נסקל אתך כי אם על גדפך את אלהים ועל כי אדם אתה ותעש את עצמך לאלהים׃
Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?
ויען אתם ישוע הלא כתוב בתורתכם אני אמרתי אלהים אתם׃
Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,
הן קרא שם אלהים לאלה אשר היה דבר האלהים אליהם והכתוב לא יופר׃
то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?
ואיך תאמרו על אשר קדשו האב ושלחו לעולם מגדף אתה יען אמרתי בן אלהים אני׃
Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.
אם לא אעשה את מעשי אבי אל תאמינו לי׃
А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!
ואם עשיתי ולא תאמינו לי האמינו נא למעשי למען תדעו ותאמינו כי בי האב ואני בו׃
Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.
אז ישובו ויבקשו לתפשו וימלט מידם׃
І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.
וילך וישב אל עבר הירדן אל המקום אשר הטביל שם יוחנן בתחלה וישב שם׃
І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.
ויבאו אליו רבים ויאמרו הנה יוחנן לא עשה אות אבל כל אשר דבר יוחנן על האיש הזה אמת היה׃
І багато-хто ввірували в Нього там.
ויאמינו בו רבים במקום ההוא׃