Job 28

Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

Hopialla on hänen lähtemisensä, ja kullalla sia, jossa valetaan.

залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

Rauta otetaan maasta, ja kivistä vaski valetaan.

Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

Pimeydelle asetti hän lopun, ja kaiken täydellisyyden hän tutki, niin myös kiven, joka paksussa pimeydessä on, ja kuoleman varjon.

ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

Siitä vuotaa senkaltainen osa, että ympäriasuvaiset ei taida siitä jalkaisin käydä ylitse: se tyhjetään ihmisiltä ja vuotaa pois.

Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

Vilja kasvaa maasta, jonka alla se muutetaan niinkuin tuulelta.

місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

Saphiri löydetään muutamista paikoista, ja maan kokkareita, joissa kultaa on.

Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

Sitä polkua ei ole yksikään lintu tuntenut, eikä variksen silmä nähnyt.

не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

Ne ylpiät sikiät ei ole sitä sotkuneet, eikä jalopeura käynyt sen päällä.

Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

Kädellä kallioon ruvetaan, ja vuoret ylösalaisin kukistetaan.

пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

Ojat lasketaan kallioista, ja kaikkein kalliimmatkin näkee silmä.

Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

Virrat estetään juoksemasta, ja ne ilmoitetaan, mitkä näissä peitetyt ovat.

Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

Mutta kusta taito löydetään, ja kussa on ymmärryksen sia?

Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

Ei yksikään ihminen tiedä hänen siaansa, eikä löydeta elävien maasta.

Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

Syvyys sanoo: ei se ole minussa, ja meri sanoo: ei se ole minun tykönäni.

Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

Ei hänestä anneta kultaa, eikä hopiaa punnita sen hinnaksi.

Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

Ei Ophirin kulta, eli kalliit Onikin ja Saphirin kivet ole verratut hänen kanssansa.

Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

Kulta ja kallis kivi ei taideta siihen verrattaa, eikä se taideta vaihetettaa kultaisiin astioihin.

Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

Ramot ja Gabis ei ole mitään sen suhteen: se pidetään kalliimpana päärlyjä.

Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

Topatsi Etiopiasta ei ole siihen verrattava, ja puhtain kulta ei maksa mitään sen suhteen.

А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

Kusta siis taito tulee? ja kussa on ymmärryksen sia?

Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

Hän on peitetty kaikkein elävien silmistä, ja salattu taivaan linnuiltakin.

Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

Kadotus ja kuolema sanovat: me olemme korvillamme kuulleet hänen sanomansa.

Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

Jumala tietää hänen tiensä, ja hän tuntee hänen siansa.

Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

Sillä hän katselee maan ääriin, ja näkee kaikki, mitä taivaan alla on,

Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

Niin että hän antaa tuulelle hänen painonsa ja vedelle hänen mittansa.

коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

Koska hän asetti sateelle määrän ja pitkäisen tulen leimauksille hänen tiensä,

тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

Silloin näki hän sen ja luki sen: hän valmisti sen ja myös tutki sen,

І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!

Ja sanoi ihmiselle: katso, Herran pelko on taito; ja karttaa pahaa on ymmärrys.