Proverbs 5

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

Mijn zoon! merk op mijn wijsheid, neig uw oor tot mijn verstand;

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

Opdat gij alle bedachtzaamheid behoudt, en uw lippen wetenschap bewaren.

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

Want de lippen der vreemde vrouw druppen honigzeem, en haar gehemelte is gladder dan olie.

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

Maar het laatste van haar is bitter als alsem, scherp als een tweesnijdend zwaard.

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Haar voeten dalen naar den dood, haar treden houden de hel vast.

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Opdat gij het pad des levens niet zoudt wegen, zijn haar gangen ongestadig, dat gij het niet merkt.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Nu dan, gij kinderen! hoort naar mij, en wijkt niet van de redenen mijns monds.

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

Maak uw weg verre van haar, en nader niet tot de deur van haar huis;

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

Opdat gij anderen uw eer niet geeft, en uw jaren den wrede;

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

Opdat de vreemden zich niet verzadigen van uw vermogen, en al uw smartelijke arbeid niet kome in het huis des onbekenden;

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

En gij in uw laatste brult, als uw vlees, en uw lijf verteerd is;

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

En zegt: Hoe heb ik de tucht gehaat, en mijn hart de bestraffing versmaad!

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

En heb niet gehoord naar de stem mijner onderwijzers, noch mijn oren geneigd tot mijn leraars!

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

Ik ben bijna in alle kwaad geweest, in het midden der gemeente en der vergadering!

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

Drink water uit uw bak, en vloeden uit het midden van uw bornput;

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

Laat uw fonteinen zich buiten verspreiden, en de waterbeken op de straten;

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Laat ze de uwe alleen zijn, en van geen vreemde met u.

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

Uw springader zij gezegend; en verblijd u vanwege de huisvrouw uwer jeugd;

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

Een zeer liefelijke hinde, en een aangenaam steengeitje; laat u haar borsten te allen tijd dronken maken; dool steeds in haar liefde.

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

En waarom zoudt gij, mijn zoon, in een vreemde dolen, en den schoot der onbekende omvangen?

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

Want eens iegelijks wegen zijn voor de ogen des HEEREN, en Hij weegt al zijne gangen.

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

Den goddeloze zullen zijn ongerechtigheden vangen, en met de banden zijner zonden zal hij vastgehouden worden.

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

Hij zal sterven, omdat hij zonder tucht geweest is, en in de grootheid zijner dwaasheid zal hij verdwalen.