John 10

Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.

Amen, amen pravím vám: Kdož nevchází dveřmi do ovčince ovcí, ale vchází jinudy, ten zloděj jest a lotr.

А хто входить дверима, той вівцям пастух.

Ale kdož vchází dveřmi, pastýř jest ovcí.

Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.

Tomuť vrátný otvírá, a ovce hlas jeho slyší, a on svých vlastních ovec ze jména povolává, a vyvodí je.

А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

A jakž ovce své vlastní ven vypustí, před nimi jde, a ovce jdou za ním; nebo znají hlas jeho.

За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.

Ale cizího nikoli následovati nebudou, ale utekou od něho; nebo neznají hlasů cizích.

Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.

To přísloví pověděl jim Ježíš, ale oni nevěděli, co by to bylo, což jim mluvil.

І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.

Tedy opět řekl jim Ježíš: Amen, amen pravím vám: Že já jsem dveře ovcí.

Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

Všickni, kolikož jich koli přede mnou přišlo, zloději jsou a lotři, ale neslyšely jich ovce.

Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

Já jsem dveře. Skrze mne všel-li by kdo, spasen bude, a vejde i vyjde, a pastvu nalezne.

Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.

Zloděj nepřichází, jediné aby kradl a mordoval a hubil; já jsem přišel, aby život měly, a hojně aby měly.

Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

Já jsem ten pastýř dobrý. Dobrý pastýř duši svou pokládá za ovce.

А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

Ale nájemník a ten, kterýž není pastýř, jehož nejsou ovce vlastní, vida vlka, an jde, i opouští ovce i utíká, a vlk lapá a rozhání ovce.

А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

Nájemník pak utíká; nebo nájemník jest, a nemá péče o ovce.

Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

Já jsem ten dobrý pastýř, a známť ovce své, a znajíť mne mé.

Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

Jakož mne zná Otec, tak i já znám Otce, a duši svou pokládám za ovce.

Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

A mámť i jiné ovce, kteréž nejsou z tohoto ovčince. I tyť musím přivésti, a hlas můj slyšeti budou. A budeť jeden ovčinec a jeden pastýř.

Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

Protož mne Otec miluje, že já pokládám duši svou, abych ji zase vzal.

Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

Nižádnýť jí nebéře ode mne, ale já pokládám ji sám od sebe. Mám moc položiti ji, a mám moc zase vzíti ji. To přikázání vzal jsem od Otce svého.

З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

Tedy stala se opět různice mezi Židy pro ty řeči.

І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

A pravili mnozí z nich: Ďábelství má a blázní. Co ho posloucháte?

Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

Jiní pravili: Tato slova nejsou ďábelství majícího. Zdaliž ďábelství může slepých oči otvírati?

Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

I bylo posvícení v Jeruzalémě, a zima byla.

А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

I procházel se Ježíš v chrámě po síňci Šalomounově.

Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

Tedy obstoupili jej Židé, a řekli jemu: Dokudž duši naši držíš? Jestliže jsi ty Kristus, pověz nám zjevně.

Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

Odpověděl jim Ježíš: Pověděl jsem vám, a nevěříte. Skutkové, kteréž já činím ve jménu Otce svého, tiť svědectví vydávají o mně.

Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

Ale vy nevěříte, nebo nejste z ovcí mých, jakož jsem vám pověděl.

Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

Nebo ovce mé hlas můj slyší, a já je znám, a následujíť mne.

І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

A jáť život věčný dávám jim, a nezahynouť na věky, aniž jich kdo vytrhne z ruky mé.

Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

Otec můj, kterýž mi je dal, většíť jest nade všecky, a žádnýť jich nemůže vytrhnouti z ruky Otce mého.

Я й Отець Ми одне!

Já a Otec jedno jsme.

Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.

Tedy zchápali opět kamení Židé, aby jej kamenovali.

Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?

Odpověděl jim Ježíš: Mnohé dobré skutky ukázal jsem vám od Otce svého. Pro který z těch skutků kamenujete mne?

Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...

Odpověděli jemu Židé, řkouce: Pro dobrý skutek tebe nekamenujeme, ale pro rouhání, totiž že ty, člověk jsa, děláš se Bohem.

Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

Odpověděl jim Ježíš: Však psáno jest v Zákoně vašem: Já jsem řekl: Bohové jste.

Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

Poněvadž ty nazval bohy, k nimžto řeč Boží stala se, a nemůžeť zrušeno býti Písmo,

то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?

Kterakž tedy o mně, kteréhož posvětil Otec a poslal na svět, vy pravíte, že se rouhám, že jsem řekl: Syn Boží jsem?

Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.

Nečiním-liť skutků Otce svého, nevěřte mi.

А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!

Pakliť činím, tedy byste pak mně nevěřili, aspoň skutkům věřte, abyste poznali a věřili, že Otec ve mně jest, a já v něm.

Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.

Tedy opět hledali ho jíti, ale on vyšel z rukou jejich.

І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.

I odšel opět za Jordán na to místo, kdež nejprv Jan křtil, a pozůstal tam.

І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.

I přišli k němu mnozí, a pravili: Jan zajisté žádného divu neučinil, ale všecko, cožkoli mluvil Jan o tomto, pravé bylo.

І багато-хто ввірували в Нього там.

A mnozí tam uvěřili v něho.