Matthew 21

А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

И когато се приближиха до Ерусалим и дойдоха във Витфагия при Елеонския хълм, Иисус изпрати двама ученика, като им каза:

до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

Идете в селото, което е насреща ви, и веднага ще намерите вързана магарица и магаренце с нея; отвържете ги и Ми ги докарайте.

А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

И ако някой ви каже нещо, кажете: На Господа трябват; и той веднага ще ги изпрати.

А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

А това стана, за да се сбъдне реченото чрез пророка, който казва:

Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

?Кажете на Сионовата дъщеря: Ето, твоят Цар идва при теб, кротък и възседнал на магарица и на магаренце, рожба на впрегатно.“

А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

И така, учениците отидоха и направиха, както им поръча Иисус:

Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

докараха магарицата и магаренцето и наметнаха на тях дрехите си, и Той седна върху тях.

І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

И едно много голямо множество постла дрехите си по пътя; други пък сечеха клони от дърветата и ги постилаха по пътя.

А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

А множествата, които вървяха пред Него и които идваха след Него, викаха: Осанна на Давидовия син! Благословен, който иде в Господното Име! Осанна във висините!

А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

И когато влезе в Ерусалим, целият град се раздвижи и казваха: Кой е Този?

А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

А множествата казваха: Този е пророкът Иисус, който е от Назарет в Галилея.

Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

И Иисус влезе в Божия храм и изпъди всички, които продаваха и купуваха в храма, и преобърна масите на онези, които обменяха пари, и пейките на онези, които продаваха гълъбите, и им каза:

І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

Писано е: ?Домът Ми ще се нарече молитвен дом“, а вие го правите ?разбойнически вертеп“.

І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

И при Него в храма дойдоха слепи и куци и Той ги изцели.

А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

А главните свещеници и книжници, като видяха чудесата, които извърши, и децата, които викаха в храма и казваха: Осанна на Давидовия Син! -- възнегодуваха и Му казаха:

та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

Чуваш ли какво казват тези? А Иисус им каза: Да. Не сте ли чели никога: ?От устата на младенците и сучещите приготвил си хвала“?

І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

И след като ги остави, излезе вън от града до Витания, където и пренощува.

А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

А на сутринта, когато се връщаше в града, огладня.

І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

И като видя една смокиня край пътя, дойде при нея, но не намери нищо на нея, освен само листа, и й каза: Да няма вече плод от теб до века! И смокинята веднага изсъхна.

А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

И учениците, като видяха това, се учудиха и казаха: Как така веднага изсъхна смокинята?

Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

А Иисус в отговор им каза: Истина ви казвам: ако имате вяра и не се усъмните, не само ще извършите стореното на смокинята, а даже ако кажете на този хълм: Вдигни се и се хвърли в морето, ще стане.

І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

И всичко, което поискате в молитва, като вярвате, ще получите.

А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

И когато дойде в храма, като поучаваше, главните свещеници и народните старейшини дойдоха при Него и казаха: С каква власт правиш тези неща? И кой Ти е дал тази власт?

Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

А Иисус в отговор им каза: Ще ви попитам и Аз едно нещо, на което, ако Ми отговорите, и Аз ще ви кажа с каква власт правя тези неща.

Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

Йоановото кръщение откъде беше? От небето или от хората? А те разискваха помежду си, като казваха: Ако кажем: От небето; Той ще ни каже: Тогава защо не му повярвахте?

А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

Но ако кажем: От хората; боим се от множеството, защото всички имат Йоан за пророк.

І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

И така, в отговор на Иисус казаха: Не знаем. И Той им каза: И Аз също не ви казвам с каква власт правя тези неща.

А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

Но какво мислите? Един човек, който имаше двама сина, отиде при първия и му каза: Синко, иди, работи днес на лозето.

А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

А той в отговор каза: Не искам! -- но после се разкая и отиде.

І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

Отиде и при втория и му каза същото. А той в отговор каза: Аз ще ида, господине! -- и не отиде.

Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

Кой от двамата изпълни бащината си воля? Казаха Му: Първият. Иисус им рече: Истина ви казвам, че бирниците и блудниците ви изпреварват в Божието царство.

Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

Защото Йоан дойде при вас в пътя на правдата и не му повярвахте, бирниците обаче и блудниците му повярваха. А вие, като видяхте това, даже не се разкаяхте след това да му повярвате.

Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

Чуйте друга притча. Имаше един стопанин, който насади лозе, огради го с плет, изкопа в него лин и построи кула; и като го даде под наем на лозари, отиде в чужбина.

Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

А когато наближи времето на плодовете, изпрати слугите си при лозарите, за да приберат плодовете му.

Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

И лозарите, като хванаха слугите му, един биха, друг убиха, а трети с камъни пребиха.

Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

Пак изпрати други слуги, повече на брой от първите; и на тях сториха същото.

Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

А най-накрая изпрати при тях сина си, като казваше: Ще почетат сина ми.

Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

Но лозарите, като видяха сина, казаха помежду си: Този е наследникът; елате да го убием и да присвоим наследството му!

І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

И като го хванаха, го изхвърлиха вън от лозето и го убиха.

Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

И така, когато стопанинът на лозето си дойде, какво ще направи на тези лозари?

Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

Казаха Му: Злосторниците лошо ще погуби, а лозето ще даде под наем на други лозари, които ще му дават плодовете на времето им.

Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

Иисус им каза: Никога ли не сте чели в Писанията: ?Камъкът, който отхвърлиха зидарите, Той стана глава на ъгъла. От Господа е това и чудно е в нашите очи“?

Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

Затова ви казвам, че Божието царство ще се отнеме от вас и ще се даде на народ, който ражда плодовете му.

І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

И който падне върху този камък, ще се разбие; а върху когото падне, ще го смаже.

А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

И главните свещеници и фарисеите, като чуха притчите Му, разбраха, че говори за тях.

І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

Но когато поискаха да Го хванат, се уплашиха от множествата, понеже Го имаха за пророк.