Luke 19

І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

След това Иисус влезе в Ерихон и минаваше през града.

І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

И ето, един човек на име Закхей, който беше началник на бирниците и беше богат,

бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

искаше да види Иисус кой е, но не можеше поради множеството, защото беше малък на ръст.

І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

И се завтече напред и се покачи на една смокиня, за да Го види; защото щеше да мине през онзи път.

А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

Иисус, като дойде на това място, погледна нагоре и му каза: Закхей, слез бързо, защото днес трябва да отседна у дома ти.

І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

И той побърза да слезе и Го прие с радост.

А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

И като видяха това, всички негодуваха, казвайки: При грешен човек влезе да отседне.

Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

А Закхей стана и каза на Господа: Господи, ето давам половината от имота си на бедните и ако някак съм ограбил някого несправедливо, му връщам четворно.

Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

И Иисус му каза: Днес стана спасение на този дом; защото и този е син на Авраам.

Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

Понеже Човешкият Син дойде да потърси и да спаси изгубеното.

Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

И като слушаха това, Той прибави и още една притча, защото беше близо до Ерусалим и защото те си мислеха, че Божието царство щеше веднага да се яви.

Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

Затова каза: Някой си благородник отиде в далечна страна да получи за себе си царство и да се върне.

І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

И като повика десет от слугите си, им даде десет мнаси; и им каза: Търгувайте, докато дойда.

Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

Но неговите граждани го мразеха и изпратиха след него посланици да кажат: Ние не искаме този да царува над нас.

І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

А като получи царството и се върна, заповяда да му повикат онези слуги, на които беше дал парите, за да узнае кой какво е припечелил чрез търгуване.

І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

Дойде първият и каза: Господарю, твоята мнаса спечели десет мнаси.

І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

И той му каза: Хубаво, добри слуго! Понеже се показа верен в твърде малкото, имай власт над десет града.

І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

Дойде и вторият и каза: Господарю, твоята мнаса принесе пет мнаси.

Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

И на него каза: Бъди и ти над пет града.

І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

Дойде и друг и каза: Господарю, ето твоята мнаса, която пазех скътана в кърпа,

Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

защото се боях от теб, понеже си строг човек: взимаш това, което не си положил, и жънеш, което не си посял.

І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

Господарят му каза: От устата ти ще те съдя, зли слуго. Знаел си, че съм строг човек, който взимам това, което не съм положил, и жъна, което не съм сял;

Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

тогава защо не вложи парите ми в банката, и аз, като си дойдех, щях да ги прибера с лихвата?

І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

И каза на присъстващите: Вземете от него мнасата и я дайте на този, който има десет мнаси!

І відказали йому: Пане, він десять мін має.

Казаха му: Господарю, той има вече десет мнаси!

Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

Казвам ви, че на всеки, който има, ще се даде; а от този, който няма, от него ще се отнеме и това, което има.

А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

А онези мои неприятели, които не искаха да царувам над тях, ги доведете тук и ги посечете пред мен.

А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

И като каза това, Иисус продължи напред, изкачвайки се за Ерусалим.

І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

И когато се приближи до Витфагия и Витания, до хълма, наречен Елеонски, изпрати двама от учениците, като им каза:

наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

Идете в селото, което е срещу вас, където, като влизате, ще намерите едно магаренце вързано, което никой човек не е възсядал; отвържете го и го докарайте.

Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

И ако някой ви попита: Защо го отвързвате? – кажете така: На Господа трябва.

Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

И изпратените отидоха и намериха както им беше казал.

А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

И като отвързаха магаренцето, стопаните му им рекоха: Защо отвързвате магаренцето?

Вони ж відказали: Господь потребує його.

А те казаха: На Господа трябва.

І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

И го докараха при Иисус и като наметнаха дрехите си на магаренцето, качиха Иисус.

Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

И Той като минаваше, хората постилаха дрехите си по пътя.

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

И когато вече се приближаваше до превала на Елеонския хълм, цялото множество ученици започнаха да се радват и със силен глас да славят Бога за всичките чудеса, които бяха видели, казвайки:

кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

Благословен Царят, който иде в Господното Име! Мир на небето и слава във висините!

А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

А някои от фарисеите сред множеството Му казаха: Учителю, смъмри учениците Си!

А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

И Той в отговор каза: Казвам ви, че ако тези млъкнат, то камъните ще извикат.

І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

И като се приближи и видя града, плака за него и каза:

і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

Да беше знаел ти, да, и ти, поне в този (твой) ден това, което служи за мира ти! Но сега това е скрито от очите ти.

Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

Защото ще дойдат върху теб дни, когато твоите неприятели ще издигнат окопи около теб, ще те обсадят, ще те притеснят отвред

І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

и ще сравнят със земята и теб, и децата ти в теб, и няма да оставят в теб камък върху камък; защото ти не позна времето, когато беше посетен.

А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

И като влезе в храма, започна да изпъжда онези, които продаваха, като им казваше:

до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

Писано е: ?И домът Ми ще бъде молитвен дом“; а вие го направихте ?разбойнически вертеп“.

І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

И поучаваше всеки ден в храма. А главните свещеници, книжниците и народните първенци се стараеха да Го погубят,

але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.

но не намираха какво да направят, понеже целият народ се беше прилепил към Него да Го слуша.