John 4

Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

И така, когато Господ узна, че фарисеите чули, че Иисус придобивал и кръщавал повече ученици от Йоан –

хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,

не че Сам Иисус кръщаваше, а учениците Му –

Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.

напусна Юдея и отиде пак в Галилея.

І потрібно було Самарію Йому переходити.

Но трябваше да мине през Самария.

Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.

И така, дойде в един самарийски град, наречен Сихар, близо до землището, което Яков даде на сина си Йосиф.

Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

Там беше Якововият кладенец. И така, Иисус, изморен от пътуване, седеше така на кладенеца. Беше около шестият час.

Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!

Дойде една самарянка да си извади вода. Иисус й каза: Дай Ми да пия.

Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.

Защото учениците Му бяха отишли в града да купят храна.

Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.

Тогава самарянката Му каза: Как Ти, който си юдеин, искаш вода от мен, която съм самарянка? Защото юдеите не общуват със самаряните.

Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.

Иисус в отговор й каза: Ако знаеше Божия дар и кой е Онзи, който ти казва: Дай Ми да пия; ти би поискала от Него и Той би ти дал жива вода.

Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?

Жената Му каза: Господине, нямаш почерпало, а и кладенецът е дълбок; тогава откъде имаш живата вода?

Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?

Нима Ти си по-голям от баща ни Яков, който ни е дал кладенеца, и сам той е пил от него, както и синовете му, и добитъкът му?

Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.

Иисус в отговор й каза: Всеки, който пие от тази вода, пак ще ожаднее;

А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

а който пие от водата, която Аз ще му дам, няма да ожаднее до века; а водата, която ще му дам, ще стане в него извор на вода, която извира за вечен живот.

Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.

Жената Му каза: Господине, дай ми тази вода, за да не ожаднявам и да не извървявам толкова път дотук, за да изваждам.

Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.

Иисус й каза: Иди, повикай мъжа си и ела тук.

Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

В отговор жената Му каза: Нямам мъж. Иисус й каза: Добре каза, че нямаш мъж;

Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.

защото петима мъже си имала и този, който сега имаш, не ти е мъж. Това ти право каза.

Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.

Жената Му каза: Господине, виждам, че Ти си пророк.

Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.

Нашите бащи върху този хълм са се покланяли; а вие казвате, че в Ерусалим е мястото, където трябва да се покланяме.

Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.

Иисус й каза: Жено, вярвай Ми, че иде час, когато нито върху този хълм, нито в Ерусалим ще се покланяте на Отца.

Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.

Вие се покланяте на онова, което не знаете; ние се покланяме на онова, което знаем; защото спасението е от юдеите.

Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.

Но идва часът, и сега е, когато истинските поклонници ще се покланят на Отца с дух и истина; защото такива иска Отец да бъдат поклонниците Му.

Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.

Бог е дух; и онези, които Му се покланят, с дух и истина трябва да се покланят.

Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.

Жената Му каза: Зная, че ще дойде Месия, който се нарича Христос; Той, когато дойде, ще ни изяви всичко.

Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...

Иисус й каза: Аз съм, който разговарям с теб.

І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?

В това време дойдоха учениците Му и се учудиха, че разговаря с жена; но никой не каза: Какво търсиш?, или: Защо разговаряш с нея?

Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:

Тогава жената остави стомната си, отиде в града и каза на хората:

Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?

Елате да видите един Човек, който ми каза всичко, което съм направила. Да не би Той да е Христос?

І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.

Тогава те излязоха от града и отиваха към Него.

Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!

Междувременно учениците молеха Иисус, като казваха: Равви, яж.

А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.

Но Той им каза: Аз имам да ям храна, за която вие не знаете.

Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?

Затова учениците говореха помежду си: Да не би някой да Му е донесъл за ядене?

Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.

Иисус им каза: Моята храна е да върша волята на Онзи, който Ме е пратил, и да извърша Неговото дело.

Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!

Не казвате ли: Още четири месеца, и жетвата ще дойде? Ето, казвам ви, повдигнете очите си и вижте, че нивите са вече бели за жетва.

А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.

Който жъне, получава заплата и събира плод за вечен живот, за да се радват заедно и който сее, и който жъне.

Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.

Защото в това отношение истинна е думата, че един сее, а друг жъне.

Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.

Аз ви пратих да жънете това, за което не сте се трудили; други се трудиха, а вие влязохте в техния труд.

З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!

И много самаряни от този град повярваха в Него поради думата на жената, която свидетелстваше: Той ми каза всичко, което съм направила.

А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

И така, когато дойдоха самаряните при Него, Го помолиха да остане при тях; и преседя там два дни.

Значно ж більш вони ввірували через слово Його.

И още мнозина повярваха заради Неговото слово;

А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!

а на жената казаха: Ние вече вярваме не заради това, което ти каза, а защото сами чухме и знаем, че Той е наистина (Христос), Спасителят на света.

Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

След два дни Той излезе оттам и отиде в Галилея;

Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.

защото Иисус Сам беше свидетелствал, че пророк няма почит в родното си място.

А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

И така, когато дойде в Галилея, галилеяните Го приеха, след като бяха видели всичко, което извърши в Ерусалим на празника; защото и те бяха отишли на празника.

Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.

И така, Иисус пак дойде в Кана Галилейска, където беше превърнал водата на вино. И имаше един царски чиновник, чийто син беше болен в Капернаум.

Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

Той, като чу, че Иисус дошъл от Юдея в Галилея, отиде при Него и Го помоли да слезе и да изцели сина му, защото беше на умиране.

Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!

Тогава Иисус му каза: Ако не видите знамения и чудеса, никак няма да повярвате.

Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!

Царският чиновник Му каза: Господине, слез, докато детето ми не е умряло.

Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.

Иисус му каза: Иди си, синът ти е жив. Човекът повярва думата, която му каза Иисус, и си отиде.

А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.

И когато той вече слизаше, слугите му го срещнаха и му казаха: Синът ти е жив.

А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.

А той ги попита в кой час му е станало по-леко. Те му казаха: Вчера в седмия час треската го остави.

Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.

И така бащата разбра, че беше в същия час, когато Иисус му каза: Синът ти е жив. И повярва той и целият му дом.

Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.

Това е второто знамение, което извърши Иисус, когато дойде от Юдея в Галилея.