Job 9

9:1

Και απεκριθη ο Ιωβ και ειπεν

А Йов відповів та й сказав:

9:2

Αληθως εξευρω οτι ουτως εχει αλλα πως ο ανθρωπος θελει δικαιωθη ενωπιον του Θεου;

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

9:3

Εαν θεληση να διαδικασθη μετ αυτου δεν δυναται να αποκριθη προς αυτον εν εκ χιλιων.

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

9:4

Ειναι σοφος την καρδιαν και κραταιος την δυναμιν τις εσκληρυνθη εναντιον αυτου και ευτυχησεν;

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

9:5

Αυτος μετακινει τα ορη, και δεν γνωριζουσι τις εστρεψεν αυτα εν τη οργη αυτου.

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

9:6

Αυτος σειει την γην απο του τοπου αυτης, και οι στυλοι αυτης σαλευονται.

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

9:7

Αυτος προσταζει τον ηλιον, και δεν ανατελλει και κρυπτει υπο σφραγιδα τα αστρα.

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

9:8

Αυτος μονος εκτεινει τους ουρανους και πατει επι τα υψη της θαλασσης.

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

9:9

Αυτος καμνει τον Αρκτουρον, τον Ωριωνα και την Πλειαδα και τα ταμεια του νοτου.

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

9:10

Αυτος καμνει μεγαλεια ανεξιχνιαστα και θαυμασια αναριθμητα.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

9:11

Ιδου, διαβαινει πλησιον μου, και δεν βλεπω αυτον διερχεται, και δεν εννοω αυτον.

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

9:12

Ιδου, αφαιρει τις θελει εμποδισει αυτον; τις θελει ειπει προς αυτον, Τι καμνεις;

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

9:13

Εαν ο Θεος δεν συρη την οργην αυτου, οι επηρμενοι βοηθοι καταβαλλονται υποκατω αυτου.

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

9:14

Ποσον ολιγωτερον εγω ηθελον αποκριθη προς αυτον, εκλεγων τους προς αυτον λογους μου;

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

9:15

προς τον οποιον, και αν ημην δικαιος, δεν ηθελον αποκριθη, αλλ ηθελον ζητησει ελεος παρα του Κριτου μου.

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

9:16

Εαν κραξω, και μοι αποκριθη, δεν ηθελον πιστευσει οτι εισηκουσε της φωνης μου.

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

9:17

Διοτι με κατασυντριβει με ανεμοστροβιλον και πληθυνει τας πληγας μου αναιτιως.

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

9:18

Δεν με αφινει να αναπνευσω, αλλα με χορταζει απο πικριας.

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

9:19

Εαν προκηται περι δυναμεως, ιδου, ειναι δυνατος και εαν περι κρισεως, τις θελει μαρτυρησει υπερ εμου;

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

9:20

Εαν ηθελον να δικαιωσω εμαυτον, το στομα μου ηθελε με καταδικασει εαν ηθελον ειπει, ειμαι αμεμπτος, ηθελε με αποδειξει διεφθαρμενον.

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

9:21

Και αν ημην αμεμπτος, δεν ηθελον φροντισει περι εμαυτου ηθελον καταφρονησει την ζωην μου.

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

9:22

Εν τουτο ειναι, δια τουτο ειπα, αυτος αφανιζει τον αμεμπτον και τον ασεβη.

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

9:23

Και αν η μαστιξ αυτου θανατονη ευθυς, γελα ομως εις την δοκιμασιαν των αθωων.

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

9:24

Η γη παρεδοθη εις τας χειρας του ασεβους αυτος σκεπαζει τα προσωπα των κριτων αυτης αν ουχι αυτος, που και τις ειναι;

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

9:25

Αι δε ημεραι μου ειναι ταχυδρομου ταχυτεραι φευγουσι και δεν βλεπουσι καλον.

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

9:26

Παρηλθον ως πλοια σπευδοντα ως αετος πετωμενος επι το θηραμα.

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

9:27

Εαν ειπω, Θελω λησμονησει το παραπονον μου, θελω παραιτησει το πενθος μου και παρηγορηθη

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

9:28

τρομαζω δια πασας τας θλιψεις μου, γνωριζων οτι δεν θελεις με αθωωσει.

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

9:29

Ειμαι ασεβης δια τι λοιπον να κοπιαζω εις ματην;

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

9:30

Εαν λουσθω εν υδατι χιονος και επιμελως αποκαθαρισω τας χειρας μου

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

9:31

συ ομως θελεις με βυθισει εις τον βορβορον, ωστε και αυτα μου τα ιματια θελουσι με βδελυττεσθαι.

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

9:32

Διοτι δεν ειναι ανθρωπος ως εγω, δια να αποκριθω προς αυτον, και να ελθωμεν εις κρισιν ομου.

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

9:33

Δεν υπαρχει μεσιτης μεταξυ ημων, δια να βαλη την χειρα αυτου επ αμφοτερους ημας.

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

9:34

Ας απομακρυνη απ εμου την ραβδον αυτου, και ο φοβος αυτου ας μη με εκπληττη

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

9:35

τοτε θελω λαλησει και δεν θελω φοβηθη αυτον διοτι ουτω δεν ειμαι εν εμαυτω.

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...