Proverbs 19

Mai mult preţuieşte săracul, care umblă în neprihănirea lui, decît un bogat cu buze stricate şi nebun. -

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Lipsa de ştiinţă este o pagubă pentru cineva, şi cine aleargă neghiobeşte înainte, o nimereşte rău. -

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Nebunia omului îi suceşte calea, şi apoi cîrteşte împotriva Domnului cu inima lui. -

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Bogăţia aduce un mare număr de prieteni, dar săracul este părăsit de prietenul lui. -

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Martorul mincinos nu rămîne nepedepsit, şi cel ce spune minciuni nu va scăpa. -

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Omul darnic are mulţi linguşitori, şi toţi sînt prieteni cu cel ce dă daruri. -

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Toţi fraţii săracului îl urăsc; cu cît mai mult se depărtează prietenii lui de el! El se îndreaptă spre ei cu vorbe rugătoare, dar ei se fac nevăzuţi. -

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Cine capătă înţelepciune, îşi iubeşte sufletul; cine păstrează priceperea, găseşte fericirea. -

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Martorul mincinos nu rămîne nepedepsit, şi celce spune minciuni va pieri, -

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Unui nebun nu -i şade bine să trăiască în desfătări, cu atît mai puţin unui rob să stăpînească peste voivozi. -

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Înţelepciunea face pe om răbdător, şi este o cinste pentru el să uite greşelile. -

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

Mînia împăratului este ca răcnetul unui leu, şi bunăvoinţa lui este ca roua pe iarbă. -

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

Un fiu nebun este o nenorocire pentru tatăl său, şi o nevastă gîlcevitoare este ca o straşină de pe care picură într'una. -

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Casa şi averea le moştenim dela părinţi, dar o nevastă pricepută este un dar dela Domnul. -

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

Lenea te cufundă într'un somn adînc, şi sufletul molatic sufere de foame. -

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Cine păzeşte porunca, îşi păzeşte sufletul; cine nu veghează asupra căii sale, va muri. -

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Cine are milă de sărac, împrumută pe Domnul, şi El îi va răsplăti binefacerea. -

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Pedepseşte-ţi fiul, căci tot mai este nădejde, dar nu dori să -l omori. -

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Cel pe care -l apucă mînia trebuie să-şi ia pedeapsa; căci dacă -l scoţi din ea, va trebui să mai faci odată lucrul acesta. -

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

Ascultă sfaturile, şi primeşte învăţătura, ca să fii înţelept pe viitor! -

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Omul face multe planuri în inima lui, dar hotărîrea Domnului, aceea se împlineşte. -

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Ceeace face farmecul unui om este bunătatea lui; şi mai mult preţuieşte un sărac decît nu mincinos. -

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

Frica de Domnul duce la viaţă, şi celce o are, petrece noaptea sătul, fără să fie cercetat de nenorocire. -

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

Leneşul îşi vîră mîna în strachină, şi n'o duce înapoi la gură. -

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

Loveşte pe batjocoritor, şi prostul se va face înţelept; mustră... pe omul priceput, şi va înţelege ştiinţa. -

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Cine jăfuieşte pe tatăl său şi izgoneşte pe mamă-sa, este un fiu care aduce ruşine şi ocară. -

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

Încetează, fiule, să mai asculţi învăţătura, dacă ea te depărtează de învăţăturile înţelepte. -

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Un martor stricat îşi bate joc de dreptate, şi gura celor răi înghite nelegiuirea. -

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

Pedepsele sînt pregătite pentru batjocoritori, şi loviturile pentru spinările nebunilor.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.