Luke 20

Og det skjedde en av dagene mens han lærte folket i templet og forkynte evangeliet, da stod yppersteprestene og de skriftlærde frem sammen med de eldste

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

og sa til ham: Si oss: Med hvad myndighet gjør du dette, eller hvem er det som har gitt dig denne myndighet?

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

Men han svarte og sa til dem: Også jeg vil spørre eder om en ting; si mig:

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

Johannes' dåp, var den fra himmelen eller fra mennesker?

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

Men de samrådde sig med hverandre og sa: Sier vi: Fra himmelen, da sier han: Hvorfor trodde I ham da ikke?

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

Men sier vi: Fra mennesker, da stener hele folket oss; for de tror fullt og fast at Johannes var en profet.

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

Og de svarte at de ikke visste hvor den var fra.

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

Da sa Jesus til dem: Så sier heller ikke jeg eder med hvad myndighet jeg gjør dette.

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

Han begynte da å si denne lignelse til folket: En mann plantet en vingård og leide den ut til vingårdsmenn og drog utenlands for lange tider.

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

Og da tiden kom, sendte han en tjener til vingårdsmennene, forat de skulde gi ham av vingårdens frukt; men vingårdsmennene slo ham, og lot ham gå bort med tomme hender.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

Og han blev ved og sendte en annen tjener; men de slo også ham og hånte ham og lot ham gå bort med tomme hender.

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

Og han blev ved og sendte en tredje; men de slo også ham til blods og kastet ham ut.

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

Da sa vingårdens herre: Hvad skal jeg gjøre? Jeg vil sende min sønn, den elskede; de vil da vel undse sig for ham.

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

Men da vingårdsmennene fikk se ham, la de op råd med hverandre og sa: Dette er arvingen; la oss slå ham ihjel, så arven kan bli vår!

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

Og de kastet ham ut av vingården og slo ham ihjel. Hvad skal nu vingårdens herre gjøre med dem?

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

Han skal komme og drepe disse vingårdsmenn og overgi vingården til andre. Da de hørte det, sa de: Det må aldri skje!

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

Men han så på dem og sa: Hvad er da dette som er skrevet: Den sten som bygningsmennene forkastet, den er blitt hjørnesten?

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

Hver den som faller på denne sten, han skal knuses; men den som den faller på, ham skal den smuldre til støv.

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

Og de skriftlærde og yppersteprestene søkte å få lagt hånd på ham i samme stund; men de fryktet for folket; for de skjønte at det var om dem han hadde sagt denne lignelse.

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

Og efterat de nogen tid hadde voktet på ham, sendte de lurere, som lot som de var rettferdige, for å fange ham i ord, så de kunde overgi ham til øvrigheten og til landshøvdingens makt.

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

Og de spurte ham og sa: Mester! vi vet at du taler og lærer rett og gjør ikke forskjell på folk, men lærer Guds vei i sannhet;

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

er det oss tillatt å gi keiseren skatt, eller ikke?

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Men han merket deres list og sa til dem:

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

Vis mig en penning! Hvis billede og påskrift har den? De svarte: Keiserens.

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

Da sa han til dem: Så gi da keiseren hvad keiserens er, og Gud hvad Guds er!

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

Og de var ikke i stand til å fange ham i ord i folkets påhør, og de undret sig over hans svar, og tidde.

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

Men det kom nogen av sadduseerne til ham, de som nekter at det er nogen opstandelse, og de spurte ham og sa:

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

Mester! Moses har foreskrevet oss at når en manns gifte bror dør og ikke har barn, da skal hans bror ta hans hustru til ekte og opreise sin bror avkom.

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

Nu var det syv brødre; og den første tok sig en hustru og døde barnløs.

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

Og den annen

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

og den tredje tok henne, og likeså alle syv; de efterlot ikke barn, og døde.

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

Til sist døde også kvinnen.

А по всіх умерла й жінка.

Hvem iblandt dem skal nu få kvinnen til hustru i opstandelsen? for alle syv har jo hatt henne til hustru.

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

Og Jesus sa til dem: Denne verdens barn tar til ekte og gis til ekte;

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

men de som aktes verdige til å få del i hin verden og i opstandelsen fra de døde, de hverken tar til ekte eller gis til ekte;

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

for de kan ikke mere dø, for de er englene like og er Guds barn, idet de er opstandelsens barn.

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

Men at de døde står op, det har også Moses gitt til kjenne, der hvor det tales om tornebusken, når han kaller Herren Abrahams Gud og Isaks Gud og Jakobs Gud;

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

men han er ikke de dødes Gud, men de levendes; for de lever alle for ham.

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

Da svarte nogen av de skriftlærde og sa: Mester! du taler vel.

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

For de vågde ikke mere å spørre ham om noget.

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

Men han sa til dem: Hvorledes kan det sies at Messias er Davids sønn?

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

David selv sier jo i Salmenes bok: Herren sa til min herre: Sett dig ved min høire hånd,

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

til jeg får lagt dine fiender til skammel for dine føtter!

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

David kaller ham altså herre; hvorledes kan han da være hans sønn?

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

Men i hele folkets påhør sa han til sine disipler:

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

Vokt eder for de skriftlærde, som gjerne vil gå i side klær og gjerne vil la sig hilse på torvene og ha de øverste seter i synagogene og sitte øverst ved gjestebudene;

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

de som opeter enkers hus og for et syns skyld holder lange bønner! Disse skal få dess hårdere dom.

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!