Job 13

Se, alt sammen har mitt øie sett, mitt øre hørt og merket sig.

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

Det I vet, vet også jeg; jeg står ikke tilbake for eder.

Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

Men jeg vil tale til den Allmektige, og jeg har lyst til å rettferdiggjøre mig for Gud.

і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Men I spinner løgn sammen, I er alle dårlige læger.

Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

Gid I vilde tie stille! Det skulde bli regnet eder til visdom.

О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Hør nu på min tilrettevisning og merk på refselsene fra mine leber!

Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Vil I tale urett til forsvar for Gud, og vil I til hans forsvar tale svik?

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Vil I ta hans parti, eller vil I være sakførere for Gud?

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Vil det gå eder godt når han ransaker eder, eller vil I narre ham, som en narrer et menneske?

Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Han vil tukte eder, om I i lønndom tar parti for ham.

Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

Vil ikke hans høihet forferde eder, og redselen for ham falle over eder?

Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

Eders tankesprog er askesprog; eders skanser blir til skanser av ler.

Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Ti, la mig være, så jeg kan tale, så får det komme over mig hvad det vil!

Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Hvorfor skulde jeg bære mitt kjøtt mellem mine tenner? Jeg vil legge mitt liv i min hånd.

Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Se, han vil drepe mig - jeg venter på ham; jeg vil bare rettferdiggjøre mine veier for hans åsyn.

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Også det skal bli mig til frelse; for ingen gudløs kommer for hans åsyn.

І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Hør da nøie på mitt ord og la min forklaring trenge inn i eders ører!

Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Se, jeg har saken i orden; jeg vet jeg skal få rett.

Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Hvem er den som vil gå i rette med mig? Ja, da vil jeg tie og opgi ånden.

Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Bare to ting må du ikke gjøre mot mig, da skal jeg ikke skjule mig for ditt åsyn:

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

Ta din hånd bort fra mig, og la ikke dine redsler forferde mig!

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Så kall da, og jeg skal svare; eller la mig tale, og svar du mig!

Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Hvor mange misgjerninger og synder har jeg? La mig få vite min brøde og min synd!

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

Hvorfor skjuler du ditt åsyn og holder mig for din fiende?

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Vil du skremme et bortblåst blad og forfølge det tørre strå? -

Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

siden du idømmer mig så hårde lidelser og lar mig arve min ungdoms misgjerninger

Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

og setter mine føtter i stokken og vokter på alle mine veier og drar en ring om mine fotsåler,

і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

og dette gjør du mot en som tæres bort som makk-ett tre, som et klædebon møllet har ett.

і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...