Job 13

Lo, mine eye hath seen all this, mine ear hath heard and understood it.

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

What ye know, the same do I know also: I am not inferior unto you.

Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

Surely I would speak to the Almighty, and I desire to reason with God.

і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

But ye are forgers of lies, ye are all physicians of no value.

Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

O that ye would altogether hold your peace! and it should be your wisdom.

О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Hear now my reasoning, and hearken to the pleadings of my lips.

Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Will ye speak wickedly for God? and talk deceitfully for him?

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Will ye accept his person? will ye contend for God?

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Is it good that he should search you out? or as one man mocketh another, do ye so mock him?

Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

He will surely reprove you, if ye do secretly accept persons.

Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

Shall not his excellency make you afraid? and his dread fall upon you?

Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

Your remembrances are like unto ashes, your bodies to bodies of clay.

Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Hold your peace, let me alone, that I may speak, and let come on me what will.

Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Wherefore do I take my flesh in my teeth, and put my life in mine hand?

Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Though he slay me, yet will I trust in him: but I will maintain mine own ways before him.

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

He also shall be my salvation: for an hypocrite shall not come before him.

І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Hear diligently my speech, and my declaration with your ears.

Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Behold now, I have ordered my cause; I know that I shall be justified.

Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Who is he that will plead with me? for now, if I hold my tongue, I shall give up the ghost.

Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Only do not two things unto me: then will I not hide myself from thee.

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

Withdraw thine hand far from me: and let not thy dread make me afraid.

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Then call thou, and I will answer: or let me speak, and answer thou me.

Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

How many are mine iniquities and sins? make me to know my transgression and my sin.

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

Wherefore hidest thou thy face, and holdest me for thine enemy?

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Wilt thou break a leaf driven to and fro? and wilt thou pursue the dry stubble?

Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

For thou writest bitter things against me, and makest me to possess the iniquities of my youth.

Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

Thou puttest my feet also in the stocks, and lookest narrowly unto all my paths; thou settest a print upon the heels of my feet.

і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

And he, as a rotten thing, consumeth, as a garment that is moth eaten.

і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...