Proverbs 19

Meglio un povero che cammina nella sua integrità, di colui ch’è perverso di labbra ed anche stolto.

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

L’ardore stesso, senza conoscenza, non è cosa buona: e chi cammina in fretta sbaglia strada.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

La stoltezza dell’uomo ne perverte la via, ma il cuor di lui s’irrita contro l’Eterno.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Le ricchezze procurano gran numero d’amici, ma il povero è abbandonato anche dal suo compagno.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Il falso testimonio non rimarrà impunito, e chi spaccia menzogne non avrà scampo.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Molti corteggiano l’uomo generoso, e tutti sono amici dell’uomo munificente.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Tutti i fratelli del povero l’odiano, quanto più gli amici suoi s’allontaneranno da lui! Ei li sollecita con parole, ma già sono scomparsi.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Chi acquista senno ama l’anima sua; e chi serba con cura la prudenza troverà del bene.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Il falso testimonio non rimarrà impunito, e chi spaccia menzogne perirà.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Vivere in delizie non s’addice allo stolto; quanto meno s’addice allo schiavo dominare sui principi!

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Il senno rende l’uomo lento all’ira, ed egli stima sua gloria il passar sopra le offese.

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

L’ira del re è come il ruggito d’un leone, ma il suo favore è come rugiada sull’erba.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

Un figliuolo stolto è una grande sciagura per suo padre, e le risse d’una moglie sono il gocciolar continuo d’un tetto.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Casa e ricchezze sono un’eredità dei padri, ma una moglie giudiziosa è un dono dell’Eterno.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

La pigrizia fa cadere nel torpore, e l’anima indolente patirà la fame.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Chi osserva il comandamento ha cura dell’anima sua, ma chi non si dà pensiero della propria condotta morrà.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Chi ha pietà del povero presta all’Eterno, che gli contraccambierà l’opera buona.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Castiga il tuo figliuolo, mentre c’è ancora speranza, ma non ti lasciar andare sino a farlo morire.

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

L’uomo dalla collera violenta dev’esser punito; ché, se lo scampi, dovrai tornare daccapo.

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

Ascolta il consiglio e ricevi l’istruzione, affinché tu diventi savio per il resto della vita.

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Ci sono molti disegni nel cuor dell’uomo, ma il piano dell’Eterno è quello che sussiste.

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Ciò che rende caro l’uomo è la bontà, e un povero val più d’un bugiardo.

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

Il timor dell’Eterno mena alla vita; chi l’ha si sazia, e passa la notte non visitato da alcun male.

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

Il pigro tuffa la mano nel piatto, e non fa neppur tanto da portarla alla bocca.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

Percuoti il beffardo, e il semplice si farà accorto; riprendi l’intelligente, e imparerà la scienza.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Il figlio che fa vergogna e disonore, rovina suo padre e scaccia sua madre.

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

Cessa, figliuol mio, d’ascoltar l’istruzione, se ti vuoi allontanare dalle parole della scienza.

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Il testimonio iniquo si burla della giustizia, e la bocca degli empi trangugia l’iniquità.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

I giudici son preparati per i beffardi e le percosse per il dosso degli stolti.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.