Luke 20

E avvenne un di quei giorni, che mentre insegnava al popolo nel tempio ed evangelizzava, sopraggiunsero i capi sacerdoti e gli scribi con gli anziani, e gli parlaron così:

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

Dicci con quale autorità tu fai queste cose, e chi t’ha data codesta autorità.

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

Ed egli, rispondendo, disse loro: Anch’io vi domanderò una cosa:

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

Il battesimo di Giovanni era dal cielo a dagli uomini?

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

Ed essi ragionavan fra loro, dicendo: Se diciamo: Dal cielo, egli ci dirà: Perché non gli credeste?

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

Ma se diciamo: Dagli uomini, tutto il popolo ci lapiderà, perché è persuaso che Giovanni era un profeta.

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

E risposero che non sapevano d’onde fosse.

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

E Gesù disse loro: Neppur io vi dico con quale autorità fo queste cose.

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

Poi prese a dire al popolo questa parabola: Un uomo piantò una vigna, l’allogò a dei lavoratori, e se n’andò in viaggio per lungo tempo.

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

E nella stagione mandò a que’ lavoratori un servitore perché gli dessero del frutto della vigna; ma i lavoratori, battutolo, lo rimandarono a mani vuote.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

Ed egli di nuovo mandò un altro servitore; ma essi, dopo aver battuto e vituperato anche questo, lo rimandarono a mani vuote.

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

Ed egli ne mandò ancora un terzo; ed essi, dopo aver ferito anche questo, lo scacciarono.

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

Allora il padron della vigna disse: Che farò? Manderò il mio diletto figliuolo; forse a lui porteranno rispetto.

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

Ma quando i lavoratori lo videro, fecero tra loro questo ragionamento: Costui è l’erede; uccidiamolo, affinché l’eredità diventi nostra.

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

E cacciatolo fuor dalla vigna, lo uccisero. Che farà loro dunque il padron della vigna?

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

Verrà e distruggerà que’ lavoratori, e darà la vigna ad altri. Ed essi, udito ciò, dissero: Così non sia!

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

Ma egli, guardatili in faccia, disse: Che vuol dir dunque questo che è scritto: La pietra che gli edificatori hanno riprovata è quella che è divenuta pietra angolare?

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

Chiunque cadrà su quella pietra sarà sfracellato; ed ella stritolerà colui sul quale cadrà.

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

E gli scribi e i capi sacerdoti cercarono di mettergli le mani addosso in quella stessa ora, ma temettero il popolo; poiché si avvidero bene ch’egli avea detto quella parabola per loro.

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

Ed essendosi messi ad osservarlo, gli mandarono delle spie che simulassero d’esser giusti per coglierlo in parole, affin di darlo in man dell’autorità e del potere del governatore.

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

E quelli gli fecero una domanda, dicendo: Maestro, noi sappiamo che tu parli e insegni dirittamente, e non hai riguardi personali, ma insegni la via di Dio secondo verità:

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

E’ egli lecito a noi pagare il tributo a Cesare o no?

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Ma egli, avvedutosi della loro astuzia, disse loro:

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

Mostratemi un denaro; di chi porta l’effigie e l’iscrizione? Ed essi dissero: Di Cesare.

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

Ed egli a loro: Rendete dunque a Cesare quel ch’è di Cesare, e a Dio quel ch’è di Dio.

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

Ed essi non poteron coglierlo in parole dinanzi al popolo; e maravigliati della sua risposta, si tacquero.

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

Poi, accostatisi alcuni dei Sadducei, i quali negano che ci sia risurrezione, lo interrogarono, dicendo:

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

Maestro, Mosè ci ha scritto che se il fratello di uno muore avendo moglie ma senza figliuoli, il fratello ne prenda la moglie e susciti progenie a suo fratello.

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

Or v’erano sette fratelli. Il primo prese moglie, e morì senza figliuoli.

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

Il secondo pure la sposò;

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

poi il terzo; e così fu dei sette; non lasciaron figliuoli, e morirono.

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

In ultimo, anche la donna morì.

А по всіх умерла й жінка.

Nella risurrezione dunque, la donna, di chi di loro sarà moglie? Perché i sette l’hanno avuta per moglie.

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

E Gesù disse loro: I figliuoli di questo secolo sposano e sono sposati;

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

ma quelli che saranno reputati degni d’aver parte al secolo avvenire e alla risurrezione dai morti, non sposano e non sono sposati,

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

perché neanche possono più morire, giacché son simili agli angeli e son figliuoli di Dio, essendo figliuoli della risurrezione.

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

Che poi i morti risuscitino anche Mosè lo dichiarò nel passo del "pruno", quando chiama il Signore l’Iddio d’Abramo, l’Iddio d’Isacco e l’Iddio di Giacobbe.

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

Or Egli non è un Dio di morti, ma di viventi; poiché per lui vivono tutti.

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

E alcuni degli scribi, rispondendo, dissero: Maestro, hai detto bene.

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

E non ardivano più fargli alcuna domanda.

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

Ed egli disse loro: Come dicono che il Cristo è figliuolo di Davide?

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

Poiché Davide stesso, nel libro dei Salmi, dice: Il Signore ha detto al mio Signore: Siedi alla mia destra,

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

finché io abbia posto i tuoi nemici per sgabello de’ tuoi piedi.

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

Davide dunque lo chiama Signore; e com’è egli suo figliuolo?

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

E udendolo tutto il popolo, egli disse a’ suoi discepoli:

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

Guardatevi dagli scribi, i quali passegian volentieri in lunghe vesti ed amano le salutazioni nelle piazze e i primi seggi nelle sinagoghe e i primi posti nei conviti;

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

essi che divorano le case delle vedove e fanno per apparenza lunghe orazioni. Costoro riceveranno maggior condanna.

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!