Job 30

ועתה שחקו עלי צעירים ממני לימים אשר מאסתי אבותם לשית עם כלבי צאני׃

А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бридився б покласти із псами отари моєї...

גם כח ידיהם למה לי עלימו אבד כלח׃

Та й сила рук їхніх для чого бувала мені? Повня сил їх минулась!

בחסר ובכפן גלמוד הערקים ציה אמש שואה ומשאה׃

Самотні були в недостатку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!

הקטפים מלוח עלי שיח ושרש רתמים לחמם׃

рвали вони лободу на кущах, ялівцеве ж коріння було їхнім хлібом...

מן גו יגרשו יריעו עלימו כגנב׃

Вони були вигнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злодіїв,

בערוץ נחלים לשכן חרי עפר וכפים׃

так що вони пробували в яругах долин, по ямах підземних та скелях,

בין שיחים ינהקו תחת חרול יספחו׃

ревіли вони між кущами, збирались під терням,

בני נבל גם בני בלי שם נכאו מן הארץ׃

сини нерозумного й діти неславного, вони були вигнані з краю!

ועתה נגינתם הייתי ואהי להם למלה׃

А тепер я став піснею їм, і зробився для них поговором...

תעבוני רחקו מני ומפני לא חשכו רק׃

Вони обридили мене, віддалились від мене, і від мойого обличчя не стримали слини,

כי יתרו פתח ויענני ורסן מפני שלחו׃

бо Він розв'язав мого пояса й мучить мене, то й вони ось вуздечку із себе відкинули перед обличчям моїм...

על ימין פרחח יקומו רגלי שלחו ויסלו עלי ארחות אידם׃

По правиці встають жовтодзюбі, ноги мені підставляють, і топчуть на мене дороги нещастя свого...

נתסו נתיבתי להותי יעילו לא עזר למו׃

Порили вони мою стежку, хочуть мати користь із мойого життя, немає кому їх затримати,

כפרץ רחב יאתיו תחת שאה התגלגלו׃

немов через вилім широкий приходять, валяються попід румовищем...

ההפך עלי בלהות תרדף כרוח נדבתי וכעב עברה ישעתי׃

Обернулось страхіття на мене, моя слава пронеслась, як вітер, і, як хмара, минулося щастя моє...

ועתה עלי תשתפך נפשי יאחזוני ימי עני׃

А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!

לילה עצמי נקר מעלי וערקי לא ישכבון׃

Вночі мої кості від мене віддовбуються, а жили мої не вспокоюються...

ברב כח יתחפש לבושי כפי כתנתי יאזרני׃

З великої Божої сили змінилося тіло моє, і недуга мене оперізує, мов той хітон.

הרני לחמר ואתמשל כעפר ואפר׃

Він укинув мене до болота, і став я подібний до пороху й попелу.

אשוע אליך ולא תענני עמדתי ותתבנן בי׃

Я кличу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою, Ти ж на мене лише придивляєшся...

תהפך לאכזר לי בעצם ידך תשטמני׃

Ти змінився мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки...

תשאני אל רוח תרכיבני ותמגגני תשוה׃

На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопивсь на спустошення!

כי ידעתי מות תשיבני ובית מועד לכל חי׃

Знаю я: Ти до смерти провадиш мене, і до дому зібрання, якого призначив для всього живого...

אך לא בעי ישלח יד אם בפידו להן שוע׃

Хіба не простягає руки потопельник, чи він у нещасті своїм не кричить?

אם לא בכיתי לקשה יום עגמה נפשי לאביון׃

Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?

כי טוב קויתי ויבא רע ואיחלה לאור ויבא אפל׃

Бо чекав я добра, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темнота прийшла...

מעי רתחו ולא דמו קדמני ימי עני׃

Киплять мої нутрощі й не замовкають, зустріли мене дні нещастя,

קדר הלכתי בלא חמה קמתי בקהל אשוע׃

ходжу почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу...

אח הייתי לתנים ורע לבנות יענה׃

Я став братом шакалам, а струсятам товаришем,

עורי שחר מעלי ועצמי חרה מני חרב׃

моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...

ויהי לאבל כנרי ועגבי לקול בכים׃

І стала жалобою арфа моя, а сопілка моя зойком плачливим...