Job 13

Voici, mon oeil a vu tout cela, Mon oreille l'a entendu et y a pris garde.

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

Ce que vous savez, je le sais aussi, Je ne vous suis point inférieur.

Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

Mais je veux parler au Tout-Puissant, Je veux plaider ma cause devant Dieu;

і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Car vous, vous n'imaginez que des faussetés, Vous êtes tous des médecins de néant.

Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

Que n'avez-vous gardé le silence? Vous auriez passé pour avoir de la sagesse.

О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Ecoutez, je vous prie, ma défense, Et soyez attentifs à la réplique de mes lèvres.

Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Direz-vous en faveur de Dieu ce qui est injuste, Et pour le soutenir alléguerez-vous des faussetés?

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Voulez-vous avoir égard à sa personne? Voulez-vous plaider pour Dieu?

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

S'il vous sonde, vous approuvera-t-il? Ou le tromperez-vous comme on trompe un homme?

Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Certainement il vous condamnera, Si vous n'agissez en secret que par égard pour sa personne.

Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

Sa majesté ne vous épouvantera-t-elle pas? Sa terreur ne tombera-t-elle pas sur vous?

Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

Vos sentences sont des sentences de cendre, Vos retranchements sont des retranchements de boue.

Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Taisez-vous, laissez-moi, je veux parler! Il m'en arrivera ce qu'il pourra.

Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Pourquoi saisirais-je ma chair entre les dents? J'exposerai plutôt ma vie.

Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Voici, il me tuera; je n'ai rien à espérer; Mais devant lui je défendrai ma conduite.

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Cela même peut servir à mon salut, Car un impie n'ose paraître en sa présence.

І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Ecoutez, écoutez mes paroles, Prêtez l'oreille à ce que je vais dire.

Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Me voici prêt à plaider ma cause; Je sais que j'ai raison.

Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Quelqu'un disputera-t-il contre moi? Alors je me tais, et je veux mourir.

Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Seulement, accorde-moi deux choses Et je ne me cacherai pas loin de ta face:

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

Retire ta main de dessus moi, Et que tes terreurs ne me troublent plus.

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Puis appelle, et je répondrai, Ou si je parle, réponds-moi!

Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Quel est le nombre de mes iniquités et de mes péchés? Fais-moi connaître mes transgressions et mes péchés.

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

Pourquoi caches-tu ton visage, Et me prends-tu pour ton ennemi?

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Veux-tu frapper une feuille agitée? Veux-tu poursuivre une paille desséchée?

Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

Pourquoi m'infliger d'amères souffrances, Me punir pour des fautes de jeunesse?

Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

Pourquoi mettre mes pieds dans les ceps, Surveiller tous mes mouvements, Tracer une limite à mes pas,

і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

Quand mon corps tombe en pourriture, Comme un vêtement que dévore la teigne?

і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...