Proverbs 31

Kuningas Lemuelin sanat: oppi, jonka hänen äitinsä hänelle opetti:

Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:

Ah minun poikani, ah minun kohtuni poika, ah minun toivottu poikani!

Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?

Älä anna vaimon saada tavaraas, ja älä käy niillä retkillä, joissa kuninkaat turmeltuvat.

Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!

Ei kuningasten, o Lemuel, ei sovi kuningasten viinaa juoda, eli ruhtinasten väkeviä juotavia,

Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,

Ettei he joisi, ja oikeutta unohtaisi, ja vääntelisi köyhäin asiaa.

щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

Antakaat väkeviä juotavia niille, jotka hukkumallnsa ovat, ja viinaa murheellisille sieluille,

Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:

Että he joisivat, ja unohtaisivat ahdistuksensa, ja ei enää johdattaisi mieleensä viheliäisyyttänsä.

він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

Avaa suus mykän edessä, ja auta hyljättyin asiaa.

Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

Avaa suus, ja tuomitse oikein, ja pelasta vaivainen ja köyhä.

Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

Joka toimellisen vaimon löytää, se on kalliimpi kuin kaikkein kallimmat päärlyt:

Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

Hänen miehensä sydän uskaltaa häneen: hänen elatuksensa ei puutu häneltä.

довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!

Hän tekee hänelle hyvää ja ei pahaa kaikkena elinaikanansa.

Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.

Hän harjoittaa itsensä villoissa ja pellavissa, ja tekee mielellänsä työtä käsillänsä.

Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.

Hän on niinkuin kauppamiehen haaksi, joka elatuksensa tuo kaukaa.

Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.

Hän nousee yöllä, ja antaa perheellensä ruokaa, ja piioillensa heidän osansa.

І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.

Hän pyytää peltoa ja saa sen, ja istutaa viinapuita kättensä hedelmästä.

Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.

Hän vyöttää kupeensa väkevydellä, ja vahvistaa käsivartensa.

Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.

Hän näkee askareensa hyödylliseksi: hänen kynttiläänsä ei sammuteta yöllä.

Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.

Hän ojentaa kätensä rukkiin, ja tarttuu sormillansa kehrävarteen.

Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.

Hän kohottaa kätensä köyhille, ja ojentaa kätensä tarvitseville.

Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

Ei hän pelkää lunta huoneessansa; sillä kaikella hänen perheellänsä ovat kaksinkertaiset vaatteet.

Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.

Hän tekee itsellensä makausvaatteita: valkia kallis liina ja purppura ovat hänen pukunsa.

Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.

Hänen miehensä on tuttu porteissa, istuissansa maan vanhimpain tykönä.

Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.

Hän tekee kallista liinaa ja myy sitä, ja antaa vyön kauppaajalle.

Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.

Väkevyys ja kunnia on hänen pukunsa, ja hän nauraa seuraavaiselle ajalle.

Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

Hän avaa suunsa viisaudessa, ja hänen kielensä on suloinen oppi.

Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.

Hän katselee kurkistellen, kuinka hänen huoneessansa kaikki asiat ovat, ja ei syö laiskuudessa leipäänsä.

Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.

Hänen poikansa tulevat ja ylistävät häntä autuaaksi: hänen miehensä kiittää häntä sanoen:

Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:

Moni tytär käyttää itsensä kauniisti; mutta sinä käyt ylitse heidän kaikkein.

Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

Otollinen olla on petollisuus, ihana olla on turha; vaan vaimo, joka Herraa pelkää, ylistetään.

Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!

Antakaat hänelle kättensä hedelmästä, ja hänen kättensä työt kiittäkään häntä porteissa.

Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!