Proverbs 19

Bedre Fattigmand med lydefri færd end en, som går Krogveje, er han end rig.

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

At mangle Kundskab er ikke godt, men den træder fejl, som har Hastværk.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Et Menneskes Dårskab øder hans Vej, men på HERREN vredes hans Hjerte.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Gods skaffer mange Venner, den ringe skiller hans Ven sig fra.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Det falske Vidne undgår ej Straf; den slipper ikke, som farer med Løgn.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Mange bejler til Stormands Yndest, og alle er Venner med gavmild Mand.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Fattigmands Frænder hader ham alle, end mere skyr hans Venner ham da. Ej frelses den, som jager efter Ord.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Den, der vinder Vid, han elsker sin Sjæl, og den, der vogter på Indsigt, får Lykke.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Det falske Vidne undgår ej Straf, og den, der farer med Løgn, går under.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Vellevned sømmer sig ikke for Tåbe, end mindre for Træl at herske over Fyrster.

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Klogskab gør Mennesket sindigt, hans Ære er at overse Brøde.

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

Som Brøl af en Løve er Kongens Vrede, som Dug på Græs er hans Gunst.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

Tåbelig Søn er sin Faders Ulykke, Kvindekiv er som ustandseligt Tagdryp.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Hus og Gods er Arv efter Fædre, en forstandig Hustru er fra HERREN.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

Dovenskab sænker i Dvale, den lade Sjæl må sulte.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Den vogter sin Sjæl, som vogter på Budet, men skødesløs Vandel fører til Død.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Er man god mod den ringe, låner man HERREN, han gengælder en, hvad godt man har gjort.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Tugt din Søn, imens der er Håb, ellers stiler du efter at slå ham ihjel.

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Den, som er hidsig, må bøde, ved Skånsel gør man det værre.

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

Hør på Råd og tag ved Lære, så du til sidst bliver viis.

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

I Mands Hjerte er mange Tanker, men HERRENs Råd er det, der står fast.

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Vinding har man af Godhed, hellere fattig end Løgner.

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

HERRENs Frygt er Vej til Liv, man hviler mæt og frygter ej ondt.

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

Den lade rækker til Fadet, men fører ej Hånden til Munden.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

Får Spottere Hug, bliver tankeløs klog, ved Revselse får den forstandige Kundskab.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Mishandle Fader og bortjage Moder gør kun en dårlig, vanartet Søn.

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

Hør op, min Søn, med at høre på Tugt og så fare vild fra Kundskabsord.

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Niddingevidne spotter Retten, gudløses Mund er glubsk efter Uret.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

Slag er rede til Spottere, Hug til Tåbers Ryg.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.