Proverbs 18

Særlingen søger et påskud, med vold og magt vil han strid.

Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.

Tåben ynder ej Indsigt, men kun, at hans Tanker kommer for Lyset.

Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.

Hvor Gudløshed kommer, kommer og Spot, Skam og Skændsel følges.

З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.

Ord i Mands Mund er dybe Vande, en rindende Bæk, en Visdomskilde.

Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.

Det er ilde at give en skyldig Medhold, så man afviser skyldfris Sag i Retten.

Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.

Tåbens Læber fører til Trætte, hans Mund råber højt efter Hug,

Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.

Tåbens Mund er hans Våde, hans Læber en Snare for hans Liv.

Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.

Bagtalerens Ord er som Lækkerbidskener, de synker dybt i Bugen.

Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.

Den, der er efterladen i Gerning, er også Broder til Ødeland.

Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.

HERRENs Navn er et stærkt Tårn, den retfærdige løber derhen og bjærges.

Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

Den riges Gods er hans faste Stad, og tykkes ham en knejsende Mur.

Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.

Mands Hovmod går forud for Fald, Ydmyghed forud for Ære.

Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.

Om nogen svarer, førend han hører, regnes det ham til Dårskab og Skændsel.

Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!

Mands Mod udholder Sygdom, men hvo kan bære en sønderbrudt Ånd?

Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?

Den forstandiges Hjerte vinder sig Kundskab, de vises Øre attrår Kundskab.

Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.

Gaver åbner et Menneske Vej og fører ham hen til de store.

Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.

Den, der taler først i en Trætte har Ret, til den anden kommer og går ham efter.

Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.

Loddet gør Ende på Trætter og skiller de stærkeste ad.

Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.

Krænket Broder er som en Fæstning, Trætter som Portslå for Borg.

Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.

Mands Bug mættes af Mundens Frugt, han mættes af Læbernes Grøde.

Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.

Død og Liv er i Tungens Vold, hvo der tøjler den, nyder dens Frugt.

Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

Fandt man en Hustru, fandt man Lykken og modtog Nåde fra HERREN.

Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.

Fattigmand beder og trygler, Rigmand svarer med hårde Ord.

Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.

Med mange Fæller kan Mand gå til Grunde, men Ven kan overgå Broder i Troskab.

Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.