Matthew 15

Da kommer der fra Jerusalem Farisæere og skriftkloge til Jesus og sige:

Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

"Hvorfor overtræde dine Disciple de gamles Overlevering? thi de to ikke deres Hænder, når de holde Måltid."

Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

Men han svarede og sagde til dem: "Hvorfor overtræde også I Guds Bud for eders Overleverings Skyld?

А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

Thi Gud har påbudt og sagt: "Ær din Fader og Moder;" og: "Den, som hader Fader eller Moder, skal visselig dø."

Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

Men I sige: "Den, som siger til sin Fader eller sin Moder: "Det, hvormed du skulde være hjulpet af mig, skal være en Tempelgave," han skal ingenlunde ære sin Fader eller sin Moder."

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

Og I have ophævet Guds Lov for eders Overleverings Skyld.

то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

I Hyklere! Rettelig profeterede Esajas om eder, da han sagde:

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

"Dette Folk ærer mig med Læberne; men deres Hjerte er langt borte fra mig.

Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

Men de dyrke mig forgæves,idet de lære Lærdomme, som ere Menneskers Bud."

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

Og han kaldte Folkeskaren til sig og sagde til dem: "Hører og forstår!

І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

Ikke det, som går ind i Munden, gør Mennesket urent, men det, som går ud af Munden, dette gør Mennesket urent."

Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

Da kom hans Disciple hen og sagde til ham: "Ved du, at Farisæerne bleve forargede, da de hørte den Tale?"

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

Men han svarede og sagde: "Enhver Plantning, som min himmelske Fader ikke har plantet, skal oprykkes med Rode.

А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

Lader dem fare, det er blinde Vejledere for blinde; men når en blind leder en blind, falde de begge i Graven."

Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

Men Peter svarede og sagde til ham: "Forklar os Lignelsen!"

А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

Og han sagde: "Ere også I endnu så uforstandige?

А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

Forstår I endnu ikke, at alt, hvad der går ind i Munden, går i Bugen og føres ud ad den naturlige Vej?

Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

Men det, som går ud af Munden, kommer ud fra Hjertet, og det gør Mennesket urent.

Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

Thi ud fra Hjertet kommer der onde Tanker, Mord, Hor, Utugt, Tyverier, falske Vidnesbyrd, Forhånelser.

Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

Det er disse Ting, som gøre Mennesket urent; men at spise med utoede Hænder gør ikke Mennesket urent."

Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

Og Jesus gik bort derfra og drog til Tyrus's og Sidons Egne.

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

Og se, en kananæisk Kvinde kom fra disse Egne, råbte og sagde: "Herre, Davids Søn! forbarm dig over mig! min Datter plages ilde af en ond Ånd."

І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

Men han svarede hende ikke et Ord. Da trådte hans Disciple til, bade ham og sagde: "Skil dig af med hende, thi hun råber efter os."

А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

Men han svarede og sagde: "Jeg er ikke udsendt uden til de fortabte Får af Israels Hus."

А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

Men hun kom og kastede sig ned for ham og sagde: "Herre, hjælp mig!"

А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

Men han svarede og sagde: "Det er ikke smukt at tage Børnenes Brød og kaste det for de små Hunde."

А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

Men hun sagde: "Jo, Herre! de små Hunde æde jo dog også af de Smuler, som falde fra deres Herrers Bord."

Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

Da svarede Jesus og sagde til hende: "O Kvinde, din Tro er stor, dig ske, som du vil!" Og hendes Datter blev helbredt fra samme Time.

Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

Og Jesus gik bort derfra og kom hen til Galilæas Sø, og han gik op på Bjerget og satte sig der.

І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

Og store Skarer kom til ham og havde lamme, blinde, stumme, Krøblinge og mange andre med sig; og de lagde dem for hans Fødder, og han helbredte dem,

І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

så at Skaren undrede sig, da de så, at stumme talte, Krøblinge bleve raske, lamme gik, og blinde så; og de priste Israels Gud.

А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

Men Jesus kaldte sine Disciple til sig og sagde: "Jeg ynke s inderligt over Skaren; thi de have allerede tøvet hos mig tre Dage og have intet at spise; og lade dem gå fastende bort, vil jeg ikke, for at de ikke skulle vansmægte på Vejen."

А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

Og hans Disciple sige til ham: "Hvorfra skulle vi få så mange Brød i en Ørken, at vi kunne mætte så mange Mennesker?"

А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

Og Jesus siger til dem: "Hvor mange Brød have I?" Men de sagde: "Syv og nogle få Småfisk."

А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

Og han bød Skaren at sætte sig ned på Jorden

І Він ізвелів на землі посідати народові.

og tog de syv Brød og Fiskene, takkede, brød dem og gav Disciplene dem, og Disciplene gave dem til Skarerne.

І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

Og de spiste alle og bleve mætte; og de opsamlede det, som blev tilovers af Stykkerne, syv Kurve fulde.

І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

Men de, som spiste, vare fire Tusinde Mænd, foruden Kvinder og Børn.

Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

Og da han havde ladet Skarerne gå bort, gik han om Bord i Skibet og kom til Magadans Egne.

І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.