Job 5

Råb kun! Giver nogen dig Svar? Og til hvem af de Hellige vender du dig?

Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?

Thi Dårens Harme koster ham Livet, Tåbens Vrede bliver hans Død.

Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!

Selv har jeg set en Dåre rykkes op, hans Bolig rådne brat;

Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...

hans Sønner var uden Hjælp, trådtes ned i Porten, ingen reddede dem;

Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!

sultne åd deres Høst, de tog den, selv mellem Torne, og tørstige drak deres Mælk.

Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!

Thi Vanheld vokser ej op af Støvet, Kvide spirer ej frem af Jorden,

Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,

men Mennesket avler Kvide, og Gnisterne flyver til Vejrs.

бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...

Nej, jeg vilde søge til Gud og lægge min Sag for ham,

А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,

som øver ufattelig Vælde og Undere uden Tal,

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,

som giver Regn på Jorden og nedsender Vand over Marken

бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,

for at løfte de bøjede højt, så de sørgende opnår Frelse,

щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.

han, som krydser de kloges Tanker, så de ikke virker noget, der varer,

Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,

som fanger de vise i deres Kløgt, så de listiges Råd er forhastet;

Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,

i Mørke raver de, selv om Dagen, famler ved Middag, som var det Nat.

вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...

Men han frelser den arme fra Sværdet og fattig af stærkes Hånd,

І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,

så der bliver Håb for den ringe og Ondskaben lukker sin Mund.

і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!

Held den Mand, som revses at Gud; ringeagt ej den Almægtiges Tugt!

Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:

Thi han sårer, og han forbinder, han slår, og hans Hænder læger.

Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!

Seks Gange redder han dig i Trængsel, syv går Ulykken uden om dig;

В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:

han frier dig fra Døden i Hungersnød, i Krig fra Sværdets Vold;

Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.

du er gemt for Tungens Svøbe, har intet at frygte, når Voldsdåd kommer;

Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.

du ler ad Voldsdåd og Hungersnød og frygter ej Jordens vilde dyr;

З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.

du har Pagt med Markens Sten, har Fred med Markens Vilddyr;

Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.

du kender at have dit Telt i Fred, du mønstrer din Bolig, og intet fattes;

І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.

du kender at have et talrigt Afkom, som Jordens Urter er dine Spirer;

І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!

Graven når du i Ungdomskraft, som Neg føres op, når Tid er inde.

І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!

Se, det har vi gransket, således er det; det har vi hørt, så vid også du det!

Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!