1. Home
  2. Pair
  3. BulVeren
  4. Ukrainian
  5. Mark.6

Mark 6

6:1
И Той излезе оттам и дойде в Своето родно място; и учениците Му Го следваха.
І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його.
6:2
И когато дойде съботата, започна да поучава в синагогата. И мнозина, като Го слушаха, се чудеха и говореха: Откъде е на Този всичко това? И каква е тази мъдрост, която Му е дадена, и какви са тези чудеса, извършени от ръцете Му?
Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?
6:3
Не е ли Той дърводелецът, син на Мария и брат на Яков, Йосия, Юда и Симон? И сестрите Му не са ли тук, между нас? И те се отвърнаха от Него.
Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним...
6:4
А Иисус им каза: Никой пророк не е без почит, освен в своето родно място, сред своите роднини и в своя дом.
А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм.
6:5
И не можеше да извърши там никакво чудо, освен че положи ръце на няколко болни и ги изцели.
І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив.
6:6
И се чудеше на тяхното неверие. И обикаляше околните села и поучаваше.
І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав.
6:7
И като повика дванадесетте, започна да ги изпраща двама по двама и им даде власт над нечистите духове.
І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами.
6:8
И им заповяда да не вземат нищо за из път освен една тояга – нито хляб, нито торба, нито пари в пояса;
І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес,
6:9
а да се обуват със сандали. И каза: И не се обличайте с две дрехи.
а ходити в сандалях, і двох убрань не носити.
6:10
И им каза: В която къща влезете, оставайте в нея, докато си тръгнете оттам.
І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти.
6:11
И ако в някое място не ви приемат и не ви послушат, като излизате оттам, изтърсете праха изпод краката си като свидетелство против тях.
А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому!
6:12
И те излязоха и проповядваха, че хората трябва да се покаят.
І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися.
6:13
И изгонваха много демони и помазваха с масло мнозина болни, и ги изцеляваха.
І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли.
6:14
И цар Ирод чу за Иисус, защото Името Му стана известно, и казваше: Йоан Кръстител е възкръснал от мъртвите и затова тези велики сили действат чрез него.
І прочув про Ісуса цар Ірод, бо ім'я Його стало загально відоме, і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому творяться чуда від нього.
6:15
А други казваха, че е Илия. Други пък казваха, че Той е пророк като един от пророците.
Інші впевняли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.
6:16
Но Ирод, като чу за Него, каза: Това е Йоан, когото аз обезглавих; той е възкръснал.
А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес!
6:17
Защото този Ирод беше изпратил да хванат Йоан и да го вържат в тъмница заради Иродиада, жената на брат си Филип, понеже я беше взел за жена.
Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею.
6:18
Защото Йоан казваше на Ирод: Не ти е позволено да имаш жената на брат си!
Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!
6:19
А Иродиада се настрои против него и искаше да го убие, но не можеше;
А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.
6:20
защото Ирод се страхуваше от Йоан, като знаеше, че той е праведен и свят човек, и го пазеше здраво; и когато го слушаше, вършеше много неща и с удоволствие го слушаше.
Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.
6:21
И като дойде подходящ ден, когато Ирод даде вечеря за рождения си ден на големците си и на хилядниците, и на галилейските старейшини,
Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині,
6:22
самата дъщеря на Иродиада влезе и танцува, и угоди на Ирод и на седящите с него; и царят каза на момичето: Искай от мен, каквото желаеш, и ще ти го дам!
і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!
6:23
И й се закле: Каквото и да поискаш от мен, ще ти дам, даже до половината на царството ми.
І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!
6:24
А тя излезе и каза на майка си: Какво да поискам? И тя каза: Главата на Йоан Кръстител.
Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...
6:25
И начаса момичето влезе бързо при царя и поиска, като каза: Искам да ми дадеш още сега на блюдо главата на Йоан Кръстител.
І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!
6:26
И царят много се наскърби, но пак заради клетвите си и заради седящите с него не пожела да й откаже.
І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.
6:27
И царят прати веднага един телохранител, на когото заповяда да донесе главата му; и той отиде, обезглави го в тъмницата
І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.
6:28
и донесе главата му на блюдо, и я даде на момичето, а момичето я даде на майка си.
І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...
6:29
А учениците му, като чуха това, дойдоха и вдигнаха тялото му, и го положиха в гроб.
А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.
6:30
И апостолите се събраха при Иисус и Му разказаха всичко, каквото бяха извършили и каквото бяха поучавали.
І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.
6:31
И Той им каза: Елате вие сами на уединено място насаме и си починете малко. Защото мнозина идваха и си отиваха, а те нямаха време даже да ядат.
І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.
6:32
И отидоха с кораба на уединено място насаме.
І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного.
6:33
А като отиваха, хората ги видяха и мнозина ги познаха; и от всички градове се стекоха там пеша и ги изпревариха.
І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили.
6:34
И Иисус, като излезе, видя едно голямо множество и ги съжали, защото бяха като овце, които нямат пастир; и започна да ги поучава за много неща.
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати.
6:35
И когато беше станало вече късно, учениците Му се приближиха при Него и казаха: Мястото е уединено и вече е късно.
І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня.
6:36
Разпусни ги, за да отидат по околните колиби и села и да си купят хляб, защото нямат нищо за ядене.
Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти.
6:37
А Той в отговор им каза: Дайте им вие да ядат. А те Му казаха: Да идем ли да купим хляб за двеста динария и да им дадем да ядат?
А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?
6:38
А Той им каза: Колко хляба имате? Идете и вижте. И като узнаха, казаха: Пет, и две риби.
А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі.
6:39
И им заповяда да насядат всички на групи по зелената трева.
І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.
6:40
И те насядаха в редици – по сто и по петдесет.
І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.
6:41
И като взе петте хляба и двете риби, Иисус погледна към небето и благослови. После разчупи хлябовете и даваше на учениците да ги слагат пред тях; и двете риби раздели на всичките.
І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.
6:42
И всичките ядоха и се наситиха.
І всі їли й наїлися!
6:43
И вдигнаха дванадесет пълни коша с къшеи, а така също и от рибите.
А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.
6:44
А онези, които ядоха хлябовете, бяха пет хиляди мъже.
А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!
6:45
И веднага накара учениците Си да влязат в кораба и да отидат преди Него на отвъдната страна към Витсаида, докато Той разпусне множеството.
І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.
6:46
И след като се прости с тях, отиде на хълма да се помоли.
І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.
6:47
А като се свечери, корабът беше в средата на езерото, а Той – сам на сушата.
А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.
6:48
И като ги видя, че се мъчат, като гребат с веслата, защото вятърът им беше насрещен, около четвъртата стража на нощта дойде при тях, като вървеше по езерото; и щеше да ги отмине.
Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.
6:49
А те, като Го видяха да ходи по езерото, си помислиха, че е призрак, и извикаха;
А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати,
6:50
защото всички Го видяха и се изплашиха. А Той веднага им проговори, като им каза: Дерзайте! Аз съм. Не се бойте!
бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь!
6:51
И влезе при тях в кораба и вятърът утихна. А те много се изумиха и учудиха в себе си,
І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі,
6:52
защото не се бяха вразумили от чудото с хлябовете, тъй като сърцето им беше закоравяло.
бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе.
6:53
И като преминаха отвъд езерото, дойдоха в генисаретската земя и излязоха на сушата.
Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили.
6:54
И когато излязоха от кораба, хората веднага Го познаха;
І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його,
6:55
и се разтичаха по цялата онази околност и започнаха да носят болните на легла там, където чуеха, че се намирал Той.
і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є.
6:56
И където и да влизаше, в села или в градове, или в колиби, слагаха болните по пазарите и Му се молеха те да се допрат поне до полите на дрехите Му. И колкото души се допираха, се изцеляваха.
І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений!

© bibleglot.com